15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припиняє процесуальну діяльність

До уваги громадян! ВАСУ припиняє надавати інформацію про рух справи через додаток Viber

Висновок до проекту Закону України «Про обмеження щодо осіб, які мають громадянство держави-агресора» від 19.02.2016 реєстр. № 4113

Висновок до проекту Закону України «Про обмеження щодо осіб, які мають   громадянство держави-агресора» від 19.02.2016 реєстр. № 4113

Запропонованим проектом Закону передбачається заборонити особам, які, окрім громадянства України, мають громадянство держави-агресора, бути державними службовцями, депутатами усіх рівнів, суддями, співробітниками правоохоронних органів або обіймати керівні посади державних та комунальних підприємств. На сьогодні законодавство України не визнає правових наслідків подвійного громадянства, що створює загрозу допуску громадян держави-агресора до зазначених вище посад та діяльності всупереч національним інтересам України.

Вищий адміністративний суд України, здійснивши аналіз положень проекту Закону не може з ними погодитись з огляду на таке.

          Так, стаття 4 Конституції України встановлює, що в Україні існує єдине громадянство.

          Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

          Слід наголосити, що добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, а також, зокрема, автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем, добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою є підставами для втрати громадянства України, (пункти 1, 3 підпункт в) пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянства України).

          У зв’язку з цим, лише громадяни України мають право вступити на державну службу, в органи прокуратури, на посаду судді, а також мати право бути висунутими кандидатом у депутати усіх рівнів (частина друга статті 76, частина третя статті 127 Конституції України, абзац шостий частини другої статті 2 Закону України «Про прокуратуру», стаття 4 Закону України «Про державну службу», частина перша статті 9, стаття 10 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

          Тобто виходячи з викладеного, особи, які втратили громадянство України, відповідно до норм чинного законодавства вже не мають право працювати на відповідних посадах.

          Тому прийняття окремого Закону з додаткового врегулювання саме таких відносин викличе лише зайве навантаження на вітчизняну законодавчу базу.

Ураховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України вважає, що чинним законодавством вже врегульовано такі правовідносини, а тому прийняття запропонованого проекту Закону є недоцільним.