Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Висновок до проекту Закону України «Про медіацію» від 29.12.2015 реєстр. № 3665-1

Проектом Закону пропонується запровадити інститут медіації як один з механізмів позасудової процедури, що застосовується для швидкого та ефективного врегулювання конфліктів і спорів.

Мета проекту Закону в цілому носить позитивний характер, але проаналізувавши його положення слід зазначити, що він потребує суттєвого доопрацювання з огляду на таке.

 

1. Пунктом 5 частини першої статті 3 проекту Закону визначено, що завданням медіації є відновлення правопорядку та злагоди в суспільстві.

Варто зазначити, що відновлення правопорядку стосується питань правоохоронної діяльності як форми діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників.

Основним завданням медіації є розв’язання спорів із залученням посередника (медіатора), який лише допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який задовольняв би інтереси і потреби всіх учасників конфлікту. Медіатор несе відповідальність за дотриманням правил та принципів процедури.

З огляду на зазначене такі завдання, як  відновлення правопорядку та злагоди в суспільстві, не можуть належати до завдань медіації.

2. Частиною першою статті 5 проекту Закону передбачається, що медіатором може бути фізична особа, яка досягла двадцяти одного року та пройшла спеціальну підготовку за напрямком «медіація» в навчальному закладі в Україні або за її межами.

З огляду на викладене наявність вищої освіти для медіатора не є обов’язковою. Слід зазначити, що медіатор – це фізична особа, яка виступає незалежним посередником у позасудовому врегулюванні сторонами конфлікту та допомагає їм дійти згоди зі спірних питань та сформулювати зміст договору про результати медіації, тому для розуміння правової позиції клієнтів, допомоги їм при укладанні договору про результати медіації необхідно мати юридичну або психологічну освіту та досвід відповідної роботи.

Таким чином, медіатором не може бути фізична особа, якій на момент укладання договору про проведення медіації виповнилося лише двадцять один рік, тому що закінчити навчання за спеціальністю, отримати відповідний досвід роботи та пройти відповідну підготовку за напрямком «медіація» до цього віку неможливо.

Варто передбачити окремі вимоги до медіаторів щодо їхньої спеціалізації у самому Законі, зокрема варто передбачити спеціалізацію в галузі земельних, податкових, сімейних відносин, відносин у галузі інтелектуальної власності, конкурентних відносин. В усіх відповідних випадках варто встановити, що особливості застосування процедури медіації повинні бути передбачені відповідними спеціальними нормативно-правовими актами.

Більше того, видається недоцільним існування «загальних», а не спеціалізованих медіаторів, які можуть виконувати такі функції у будь-яких відносинах. Варто від самого початку встановити, що набуття статусу медіатора можливе щодо певного переліку відносин, які відображаються у відповідному сертифікаті медіатора. Медіацію в інших відносинах, крім зазначених у сертифікаті, медіатор здійснювати не повинен.

 

3. Пунктом 5 частини першої статті 13 проекту Закону передбачено, що медіатор має право надавати послуги на оплатній та безоплатній основі, але проектом Закону не визначено порядок оплати послуг, розмір оплати, повернення коштів у разі надання медіатором неякісних послуг, а також не передбачені пільги щодо оплати послуг медіації для малозабезпечених верств населення, пенсіонерів та осіб, які мають спеціальний соціально-правовий статус.

 

4. Пунктом 2 частини першої статті 17 проекту Закону передбачено, що сторони медіації зобов’язані виконувати угоду за результатами медіації в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Разом із цим відповідно до частини третьої статті 20 проекту Закону угода за результатами медіації є обов’язковою для виконання сторонами у визначені ним строки. У разі невиконання стороною взятих на себе зобов'язань за такою угодою інша сторона має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту порушених прав і законних інтересів.

При цьому у проекті Закону не передбачено механізму виконання угоди за результатами медіації та не визначено строк для виконання договору про результати медіації, після спливу якого сторона, на користь якої укладено такій договір, зможе звернутися до суду за захистом своїх прав.

Не врегулювання цього питання на законодавчому рівні призведе до зволікання з виконанням договору про результати медіації. Тому у проекті Закону потрібно визначити строки для виконання угоди за результатами медіації.

 

5. Слід зауважити, що на окреме правове врегулювання заслуговує застосування інституту медіації в податкових спорах.

Видається за доцільне доповнити проект Закону окремою статтею, яка визначатиме, що особливості застосування медіації в податкових правовідносинах встановлюються Податковим кодексом України.

У свою чергу Податковий кодекс України варто доповнити низкою норм, які регулюватимуть відповідні процедури та наслідки їх застосування.

При цьому варто врахувати таке.

Результатом застосування процедури медіації повинен бути податковий компроміс. Мається на увазі не той податковий компроміс, який передбачений Перехідними положеннями Податкового кодексу України. Йдеться про окремий постійно діючий інститут компромісного врегулювання спірних ситуацій, заснований на застосуванні процедури медіації.

Варто передбачити, що податковий компроміс може застосовуватися на стадіях адміністративного або судового оскарження. Доцільно передбачити також можливість досягнення компромісу на стадії погашення податкового боргу.

На нашу думку, податковий компроміс – це досягнута в межах адміністративного чи судового оскарження, а так само в процесі стягнення податкового боргу та заснована на взаємних поступках домовленість між платником податків та податковим органом щодо змісту їхніх прав та/або обов’язків у галузі законодавства, яке контролюється фіскальними органами, зокрема  щодо остаточного розміру грошових зобов’язань платника податків (у тому числі з урахуванням штрафних санкцій), які були визначені платникові податків контролюючими органами відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Запропоноване визначення відображатиме сутність компромісу, яка полягає у взаємних поступках сторін одна одній, а також закріплюватиме можливість досягнення компромісу на стадії погашення податкового боргу.

Основною сферою застосування податкового компромісу під час врегулювання спірних ситуацій між платниками податків та контролюючими органами повинні бути ситуації, коли наявних у сторін фактичних даних недостатньо для певних висновків щодо правомірності поведінки платника податку або контролюючого органу. Інакше кажучи, проблему можна врегулювати компромісним шляхом у тому разі, коли ні контролюючий орган, ні платник податків не має змоги надати достатніх та безспірних доказів, що підтверджують спірні фактичні обставини. В окремих випадках краще вважати, що поведінка платника податків була правомірною в обмін на його згоду сплатити до бюджету певну суму, ніж витрачати час на пошук доказів вчинення ним правопорушення. Аналогічно платнику податків, який діяв недостатньо розумно і обачно, а тому не має змоги зібрати докази на спростування доводів податкового органу, часом варто погоджуватися на певні платежі, ніж витрачатися на юридичні або аудиторські послуги в процесі судового оскарження.

Крім того, на нашу думку, податковий компроміс повинен бути не лише механізмом урегулювання розбіжностей щодо різного розуміння обставин, які визначають взаємні права та обов’язки платників податків та податкових органів.

Податковий компроміс може бути дієвим заходом для оптимізації податкового навантаження на платників податків з урахуванням їх фактичної платоспроможності та перспектив господарського розвитку. Зокрема, видається можливим за рахунок податкового компромісу зменшувати обсяг податкових зобов’язань у тому разі, якщо певні платежі безспірно належить стягнути з платника податків, однак таке стягнення є недоцільним з огляду на те, що погіршення майнового становища платника податків призведе до припинення господарської діяльності, а отже, і до зменшення податкових надходжень у перспективі.

Вважаємо, що підставами для досягнення податкового компромісу можуть бути:

встановлення факту того, що наданих як платником податків, так і контролюючим органом доказів недостатньо для однозначних висновків щодо фактичних обставин, які визначають правомірність поведінки платника податків або контролюючого органу та підтверджують фактичний розмір грошових зобов’язань (обсяг податкових обов’язків), які належать до сплати (виконання) платником податків;

встановлення факту того, що вартості активів платника податків недостатньо для погашення грошових зобов’язань (податкового боргу), або якщо внаслідок виконання відповідних податкових обов’язків за незалежних від платника податків причин значно зменшиться розмір цих активів, що призведе в майбутньому до непогашення платником податків грошових зобов’язань у повному обсязі;

встановлення фактів того, що запропонований податковий компроміс призведе до швидшого та/або більш повного погашення грошового зобов’язання порівняно з результатами, які можуть бути досягнуті внаслідок подальшої процедури адміністративного або судового оскарження чи погашення податкового боргу;

встановлення фактів, які засвідчують, що виконання податкового обов’язку у визначеному контролюючим органом розмірі (обсязі) призведе до втрати платоспроможності платником податків за одночасного подальшого зменшення поточних надходжень до бюджетів усіх рівнів, які сплачуються таким платником податків.

Для застосування процедури податкового компромісу достатньо наявності хоча б однієї з перелічених обставин.

Також варто врегулювати законодавчо наслідки досягнення згоди щодо податкового компромісу для юридичної долі податкових повідомлень-рішень (у разі ухвалення таких). Такі податкові повідомлення-рішення повинні бути відкликаними. У разі направлення платникові податків податкових вимог до моменту укладення угоди щодо податкового компромісу такі вимоги також варто вважати відкликаними.

Потрібно передбачити внесення змін до Податкового кодексу України, якими передбачити обов’язковість включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків медіатора як самозайнятої особи.

 

6. У проекті Закону відсутні положення, якими повинні регулюватися організаційні форми діяльності медіаторів, тобто діяльність медіатора, якій працює самостійно або в організації, що забезпечує проведення медіації. Тому пропонуємо проект Закону доповнити новою статтею, якою визначити умови реєстрації медіаторів або організації, що забезпечує проведення медіації, їх ліквідації, наявність особової печатки для посвідчення договору про проведення медіації.

Крім цього, повинні бути визначений орган, який зможе контролювати організацію роботи медіаторів або організацій, що забезпечують проведення медіації.

 

Ураховуючи вищенаведене, пропонуємо доопрацювати запропоновану редакцію проекту Закону з урахуванням викладених зауважень і пропозицій.


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру