Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Висновок до проекту ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства…» від 21.09.2015 реєстр. № 3159

Вищий адміністративний суд України проаналізувавши положення, підготовленого робочою групою до другого читання, проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції» (реєстр. № 3159 від 21.09.2015), вважає, що він потребує доопрацювання з огляду на таке. 

1. Підпунктом 1 пункту 2 розділу І проекту Закону пропонується пункт 6 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного суду України (далі – КАСУ) викласти в новій редакції, якою передбачити, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;  продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України.

Слід зазначити, що чинними  положеннями частин першої, другої та третьої статті 18 КАСУ предметна підсудність адміністративних справ визначається залежно від того, який суб’єкт владних повноважень є стороною у справі.

Оскільки у спорах щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, примусового повернення або примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорах, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, стороною у справі є орган виконавчої влади та інші державні органи, то відповідно до частини другої статті 18 КАСУ України такі спори повинні бути підсудні окружним адміністративним судам, крім спорів щодо оскарження цими особами рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень про притягнення їх до адміністративної відповідальності, які відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 КАСУ України підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Водночас відповідачами в таких справах можуть бути посадові чи службові особи місцевих органів виконавчої влади з приводу оскарження їхніх дій або бездіяльності. У таких випадках справи розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача (частина третя статті 18 КАСУ).

Запропоновані проектом Закону зміни у випадку прийняття проекту, як Закону, призведуть до збільшення навантаження на суддів загальних судів та значною мірою вплинуть на збільшення терміну судового розгляду справ.

Розгляд суддями загальних судів згаданих адміністративних справ  не сприятиме їх більш швидкому розгляду та призведе до порушення принципу спеціалізації який діє в системі судочинства України, оскільки судді окружних адміністративних судів мають можливість більш повно та об'єктивно розглядати такі адміністративні справи не відволікаючи свою увагу на розгляд справ іншої спеціалізації.

З огляду на викладене, підпункт 1 пункту 2 розділу І проекту Закону слід викласти у такій редакції:

«1) у статті 18:

пункт 6 частини першої  виключити;

частину другу доповнити пунктами 4), 5), 6), та 7) такого змісту:

«4) щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

 5) щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі  України;

6) щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

 7) щодо продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України .».

2. Крім того, підпунктом 1  пункту 2 розділу І проекту Закону пропонується  до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних віднести адміністративні справи щодо затримання іноземця та особи без громадянства до завершення процедури розгляду заяви про надання йому статусу біженця або додаткового захисту в  Україні.

Означене суперечить Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі – Закон), оскільки Закон не передбачає надання «санкції» адміністративного суду на затримання іноземців та осіб без громадянства до завершення процедури розгляду заяви про надання йому статусу біженця або додаткового захисту в Україні.

Для врегулювання питання про затримання або продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства до завершення процедури розгляду заяви про надання йому статусу біженця або додаткового захисту в Україні необхідно внести відповідні зміни до Закону.

У зв’язку з цим, у запропонованій проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ потребує виключення абзац п’ятий частини другої та абзац шостий частини сьомої.

Крім того, у другому реченні абзацу першого та у другому реченні абзацу другого частини сьомої запропонованої проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ слова «або процедура, визначена Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» у відповідному відмінку потребують виключення.

3. Частиною другою статті 68 КАСУ встановлено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.

При цьому, підпунктом 2) пункту 2 розділу І проекту Закону пропонується згадану частину другу статті 68 КАСУ доповнити абзацом, якими передбачити, що у справах про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України суд забезпечує особі перекладача незалежно від наявності доказів про неспроможність оплатити такі послуги, крім випадку, коли така особа заявляє клопотання про забезпечення участі перекладача за рахунок власних коштів.

Запропоновані зміни суперечать частинам другій та п’ятій запропонованої проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ, якими передбачається внесення застави іноземцем або особою без громадянства.

У зв’язку з цим, незрозумілим є про яку неспроможність оплатити послуги перекладача взагалі йдеться, якщо розмір застави визначається судом у межах від п’ятдесяти до ста розмірів мінімальної заробітної плати.

 Крім того, державні кошти повинні будуть виділятися на забезпечення залучення перекладача у будь-якому випадку, навіть коли іноземець чи особа без громадянства не потребуватиме перекладача та буде мати можливість але не буде мати бажання його оплатити.

 З огляду на викладене, підпункт 2) пункту 2 розділу І проекту Закону слід виключити.

 

4. Абзацом другим частини восьмої запропонованої проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ передбачається встановити, що розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитись у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, яке знаходиться поза межами приміщення суду.

Запропонована норма позбавляє судовий розгляд офіційності, що не сприяє підвищенню рівня правової культури та поваги до органів судової влади.

До того ж адміністративний суд, який здійснює організацію відеоконференції, повинен перевірити явку і встановити особи тих, хто з’явився, а також перевірити повноваження представників, що неможливо здійснити поза межами суду.

Крім цього, її запровадження може призвести до реального збільшення видатків державного бюджету, пов’язаних з організацією проведення такого судового розгляду.

 Слід зазначити, що статті 1221 КАСУ в повній мірі врегульовує порядок проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У зв’язку з цим, абзац другий частини восьмої запропонованої проектом Закону  редакції статті 1837 КАСУ потребує виключення. 

5. Абзацом першим частини дев’ятої запропонованої проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ передбачається, зокрема, що адміністративні справи щодо примусового видворення та оскарження рішень про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну, суд розглядає у п’ятиденний строк.

Слід зазначити, що штучне прискорення процесуальних дій задля досягнення єдиної мети – не порушити строк розгляду справи – нівелює саму мету судочинства – досягнення справедливості та створює передумови саме для порушення прав учасників процесу.

Крім того, від чіткості викладення норм прямо залежить можливість їх реалізації на практиці.

У зв’язку з цим, в абзаці першому частини дев’ятої запропонованої проектом Закону редакції статті 1837 КАСУ після слів «п’ятиденний строк» слід доповнити словами «з дня надходження позовної заяви».

Ураховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України в цілому підтримує запропонований законопроект за умови обов’язкового врахування наведених пропозицій. 

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру