Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

ВИСНОВОК до проекту ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розміру посадового окладу державних службовців» від 04.09.2014 реєстр. № 5030

Проектом Закону пропонується внести зміни до Законів України «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачається врегулювати питання оплати праці державним службовцям та суддям стосовно кількості мінімальних заробітних плат, що надасть можливість зменшити бюджетні витрати стосовно оплати праці державного службовця та суддів.

Вищий адміністративний суд України, здійснивши аналіз положень проекту Закону, не може з ними погодитись з огляду на таке.

Конституцією України встановлено, зокрема, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк (статті 22 та 64).

Необхідно наголосити, що статтею 22 Конституції України чітко встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.


Крім того, на неприпустимості і неконституційності скасування та зміни або встановлення нових підстав і умов надання пільг, компенсацій, гарантій та нарахування пенсій або щомісячного грошового утримання окремим категоріям громадян неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України наголошував, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно норм Конституції України, вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

При цьому у частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Складовою цих гарантій є обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті 130 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності.

Разом з цим, відповідно до статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Водночас необхідно наголосити, що одним із критеріїв боротьби із корупційними явищами за висновками світового банку та інших міжнародних установ є достатній рівень заробітної плати державних службовців і суддів (можливих суб’єктів корупційних діянь). За прикладом країн, які стали на курс розбудови правової держави таких як Румунія, Болгарія, Грузія саме достатня заробітна плата державним службовців дозволила суттєво знизити рівень корупції в цих країнах. Для досягнення антикорупційного ефекту від втілення проекту Закону у життя, необхідно встановити дієвий контроль за діяльністю означених у проекті суб’єктів, а не намагатися створити некомфортні умови для залучення на посади державних службовців порядних і чесних людей.

З огляду на викладене Вищий адміністративний суд України не підтримує запропонований проект Закону в цілому, а його прийняття як Закону суперечитиме нормам Конституції України.


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру