ВИСНОВОК до проекту ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (про скасування щомісячного довічного грошового утримання суддів) від 26.03.2014 реєстр. № 4572
Проектом Закону пропонується внести зміни до Законів України «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон), яким передбачається скасувати щомісячне довічне грошове утримання суддів та виплату вихідної допомоги судді у зв’язку з відставкою.
Вищий адміністративний суд України, здійснивши аналіз положень проекту Закону, не може з ними погодитись з огляду на таке.
Конституцією України встановлено, зокрема, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк (статті 22 та 64).
Необхідно наголосити, що статтею 22 Конституції України чітко встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, на неприпустимості і неконституційності скасування та зміни або встановлення нових підстав і умов надання пільг, компенсацій, гарантій та нарахування пенсій або щомісячного грошового утримання окремим категоріям громадян неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України наголошував, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно норм Конституції України, вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
При цьому у частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Складовою цих гарантій є обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті 130 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності.
З огляду на викладене Вищий адміністративний суд України не підтримує запропонований проект Закону в цілому, а його прийняття як Закону суперечитиме нормам Конституції України.
Ураховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України не підтримує запропонований проект Закону.
Контакти
Адреса:
01029, місто Київ, вулиця Московська, 8, корпус 5. Режим роботи: пн-чт - 9.00-18.00, пт - 9.00-16.45, обід - 13.00-13.45