Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

ВИСНОВОК до проекту Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 2490 від 30.03.2015)

Вищим адміністративним судом України розглянуто пропозиції та поправки до проекту Закону України "Про державну службу" (далі – проект Закону), які надано народними депутатами України.

Здійснивши аналіз пропозицій та поправок до проекту Закону повідомляємо таке.

Статус органів судової влади визначається спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Частиною першою статті 152 цього Закону організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Крім того, частиною другою статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.

Тому, вважаємо, що для створення умов повної незалежності органів судової влади від органів виконавчої влади соціально-економічні гарантії, правовий статус працівників апарату суду повинні врегульовуватися спеціальним законом.

У зв’язку з цим Вищий адміністративний суд України підтримує пропозицію народного депутата України Яніцького В.П., яким запропоновано доповнити статтю 3 проекту Закону частиною четвертою відповідно до якої відносини, що виникають в апараті судів, Вищій раді юстиції, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у зв’язку із управлінням державною службою, вступом на державну службу, службовою кар’єрою, оплатою праці, заохоченням і соціальними гарантіями державних службовців їх дисциплінарною відповідальністю та припиненням державної служби регулюються спеціальними законами.

Але звертаємо увагу, що пунктом 9 частини третьої статті 3 проекту Закону передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) не поширюється, зокрема, на помічників суддів.

Частиною першою статті 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Статус органів судової влади визначається спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Виключення помічників суддів із кола осіб, на яких не поширюється дія Закону суперечить положенню частини першої статті 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" відповідно до якої кожний суддя суду загальної юрисдикції має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом, Законом України "Про державну службу" та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Крім того, виникає невизначеність правового статусу помічників суддів, а саме в частині оплати їх праці, зарахування до штату апарату суду, а також гарантій їх соціально-економічного забезпечення.

Ефективність функціонування судової системи України, якість правосуддя в цілому, його оперативність, розумність і справедливість, залежить не тільки від професійного рівня суддів, а і від професійного рівня працівників апарату, зокрема, помічників суддів. Якісна робота судді, не в останню чергу, залежить від якісної роботи помічника судді, від його кваліфікаційного рівня знань, а також належного виконання посадових обов’язків. Помічники суддів є основним резервом для формування кваліфікованого суддівського корпусу.

Виключення помічників суддів з посад на, які поширюється дія Закону може призвести до значної плинності кадрів та зниження кваліфікаційного рівня майбутніх претендентів на такі посади.

Виходячи з наведеного це ставить під загрозу саму ідею судово-правової реформи, яка має на меті створення належних умов для здійснення судочинства та укомплектування суддівського корпусу високопрофесійними кадрами.

Частиною другою статті 49 проекту Закону передбачається, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу,надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця за рахунок економії фонду оплати праці державного органу, премії (у разі встановлення).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268) встановлюються надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, науковий ступінь та почесне звання працівникам органів, зазначених у п. 1 цієї Постанови, а саме: керівним працівникам, спеціалістам і службовцям Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади.

Звертаємо увагу на те, що проектом Закону виплата зазначених доплат та надбавок взагалі не передбачена.

Необхідно наголосити, що статтею 22 Конституції України чітко встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з цим частиною дев’ятою статті 33 діючого Закону визначено, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.

У зв’язку з цим пропонуємо частину другу статті 49 проекту Закону доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту:

«4) надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови;

  5) надбавки за науковий ступінь;

  6) надбавки за почесне звання

У зв’язку з цим пункт 5 вважати пунктом 7.

Крім того, пропонуємо внести зміни до у другому абзаці пункту 2 частини третьої статті 49 проекту Закону слова «посадового окладу» замінити на слова «середньої заробітної плати».

 

Статтею 87 проекту Закону передбачається, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється на загальних засадах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Слід зазначити, що становлення правової демократичної держави неможливе без становлення якісно нового інституту державної служби. Державна служба є державним правовим і соціальним інститутом, який здійснює в рамках своєї компетенції реалізацію цілей та функцій органів влади та управління шляхом професійного виконання службовцями своїх посадових обов'язків і повноважень, що забезпечують взаємодію держави і громадян у реалізації їх інтересів, прав і обов'язків.

Правовий статус державних службовців регулюється законом України «Про державну службу», яким встановлено правила поведінки та обов’язки державних службовців, а також обмеження при прийнятті на державну службу. Крім того, відповідно до статті 13 зазначеного Закону та Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці кожного року подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Враховуючи, що на сьогодні значна частина реального сектору економіки не показує достовірних даних про розміри реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників ("заробітна плата у конвертах"), а також ігнорує реальну оплату внесків до соціальних фондів,   відрахування із заробітної плати державних службовців слугують вагомим джерелом наповнювання пенсійного та інших соціальних фондів.

При цьому, як правило, державні службовці вступають на держслужбу на весь період своєї професійної кар'єри, під час якої вони поступово просуваються по службі і набувають, відповідно, певних гарантій, як стимулювання за бездоганну та безперервну державну службу.

Слід зазначити, що скасування спеціальної пенсії для державних службовців, створює передумови до стрімкого повернення кризових явищ на кшталт дев’яностих років, коли через низький рівень заробітної плати та відсутність соціальних гарантій значно знизилася можливість залучення до неї найбільш компетентних і кваліфікованих спеціалістів. Як наслідок, на державну службу приходитимуть недостатньо компетентні фахівці, або Україна вимушена буде залучати на всі без винятку посади державної служби іноземців (вчорашніх іноземців), яким в подальшому будуть повернуті втрачені державні гарантії. При цьому власний національний «банк професіоналів» буде втрачено.

Відсутність кваліфікованих кадрів на державній службі значно погіршує  роботу державного апарату та якість надання послуг для пересічних громадян, а відтак й загрожує безпеці української державності.

Крім того, для отримання спеціальної пенсії державним службовцям потрібно, зокрема, мати стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку (частина перша статті 37 Закону), водночас, за загальним законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатним громадянам для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд.

 Тому позбавлення спеціальних гарантій, в тому числі і спеціальної пенсії для державних службовців може призвести до відтоку професіоналів низької та середньої ланки.

Крім того, на неприпустимості і неконституційності скасування та зміни або встановлення нових підстав і умов надання пільг, компенсацій, гарантій та нарахування пенсій або щомісячного грошового утримання окремим категоріям громадян неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України наголошував, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно норм Конституції України, вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. 

Разом з цим, відповідно до статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

         Водночас необхідно наголосити, що одним із критеріїв боротьби із корупційними явищами за висновками світового банку та інших міжнародних установ є достатній рівень заробітної плати державних службовців (можливих суб’єктів корупційних діянь). За прикладом країн, які стали на курс розбудови правової держави таких як Румунія, Болгарія, Грузія саме достатня заробітна плата державним службовців дозволила суттєво знизити рівень корупції в цих країнах. Для досягнення антикорупційного ефекту від втілення проекту Закону у життя, необхідно встановити дієвий контроль за діяльністю означених у проекті суб’єктів, а не намагатися створити некомфортні умови для залучення на посади державних службовців порядних і чесних людей.

        

         Змінами до проекту Закону пропонується доповнити його новим розділом X «Особливості державної служби в деяких органах влади». Частиною другої статті … змін до проекту Закону передбачається, що в апаратах судових органів віднесення посад до посад державної служби та посад обслуговуючого персоналу здійснюється Комісією за поданням спеціально уповноваженого органу, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, а щодо апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів – за поданням керівників апаратів відповідних судів з урахуванням засад державної служби, визначених цим Законом.

Вищий адміністративний суд України підтримує означені пропозиції. Державна служба це, передусім, діяльність по безпосередньому виконанню функцій держави. Це служба в державних органах і їх апараті. Посада це визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органу і його апарату, на яку покладене встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Тому доцільніше буде, якщо працівники апарату, які займаються науковою, творчою та нормопроектувальною діяльністю матимуть оплату праці у відповідності до своїх навичок вмінь та професійних здібностей. Але не звертаючи на це, стаття 3 проекту Закону прямо передбачає, що помічники суддів не відносяться до державних службовців.

Ураховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України просить  врахувати наведені пропозиції і зауваження.


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру