Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Інформаційна довідка за липень 2016 року

Вищий адміністративний суд України

 

Інформаційна довідка за липень 2016 року
про нові законодавчі та інші нормативно-правові акти України

 

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, протягом липня 2016 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.

Одночасно, слід зазначити, що Верховною Радою України, Конституційним Судом України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі та інші акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.

 

І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України

 

1.            7 липня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1436-VIII «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (дата набрання чинності Закону 30.08.2016 р.), яким внесено зміни до відповідної статті, якими розширюється перелік категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та включають до нього учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зміни стосуються лише осіб, які зареєстровані в державній службі зайнятості, знаходяться на обліку як безробітні.

Реалізація положень Закону буде сприяти працевлаштуванню учасників антитерористичної операції, оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцю, який працевлаштує на нове робоче місце за направленням Державної служби зайнятості зазначених осіб строком не менше ніж на два роки, щомісячно компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

2.            14 липня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1462-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції» (дата набрання чинності Закону 06.08.2016 р.), яким вносяться зміни до відповідного Закону.

Так, прийнятим Законом статтю 1 доповнено новим положенням, згідно якого до сукупного доходу сім’ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення.

Крім того, внесено зміни до статті 4 Закону згідно до яких, в декларацію про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї, що додається до заяви про надання державної соціальної допомоги, також включається грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення.

Закон доповнює статтю 4 Закону новим положенням, згідно якого до заяви про надання державної соціальної допомоги також додається довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

 

3.            14 липня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (дата набрання чинності Закону 01.10.2016 р.), метою якого є:

·                                      уточнення переліку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, з безконтактним електронним носієм або без такого;

·                                      визначення правового статусу окремих категорій осіб;

·                                      усунення правових прогалин в діючому правовому регулюванні;

·                                      приведення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у відповідність із діючим законодавством та реаліями сьогодення.

·                               У зв’язку з цим, Законом внесено зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також доповнення новими статтями.

·                               Так, прийнятим Законом:

·                                      визначено Кабінет Міністрів України, як орган що затверджує порядок взаємодії між уповноваженими суб’єктами щодо ведення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру;

·                                      встановлено порядок проведення ідентифікації та верифікації особи;

·                                      надано перелік органів, уповноважених на виконання окремих функцій та порядок оформлення та видачі картки трудового мігранта;

·                                      розширено перелік заявників з метою забезпечення рівних прав громадян України та іноземців та осіб без громадянства, які мають право на постійне чи тимчасове проживання в України під час реалізації положень Закону;

·                                      встановлено чітке розмежування видів документів із імплантованим безконтактним електронним носієм та без нього;

·                                      запроваджено посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту і проїзного документу особи, якій надано додатковий захист;

·                                      запроваджено картку трудового мігранта, як документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні, та підтверджує законні підстави для проживання в Україні.

Крім того, Законом внесено зміни до законів України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

 

4.            5 липня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1433-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 05.07.2016 р.), якою відповідно до пунктів 2, 3, 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України у зв’язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади, зокрема, суддю Вищого адміністративного суду України Білугу Сергія Володимировича.

 

5.            5 липня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1434-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 05.07.2016 р.), якою відповідно до пункту 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України у зв’язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади, зокрема, суддю Вищого адміністративного суду України Темкіжева Ігоря Хажмуридовича.

 

ІІ. Конституційний Суд України видав наступні акти, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Ухвали Конституційного Суду України підлягають опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

 

1.                8 липня 2016 року за №5-рп/2016 прийняв Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Справа №1-27/2016), яким вирішив:

1) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня
2015 року №928-VIII у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України;

2) положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VIII у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

 

2.                1 липня 2016 року за №48-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Драмарецької Валентини Григорівни щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (Справа №2-11/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

3.                1 липня 2016 року за №49-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Галіча Ігоря Петровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 377 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 120, пункту «е» статті 141, пункту «а» статті 143 Земельного кодексу України (Справа №2-31/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

4.                4 липня 2016 року за №50-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Справа №2-33/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

5.                13 липня 2016 року за №53-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Ваца Олексія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 10, частини другої статті 35 Закону України «Про місцеві вибори» у взаємозв’язку з положеннями статті 38 Конституції України, статті 10 Закону України «Про вибори народних депутатів України», частини першої статті 10 Закону України «Про вибори Президента України» (Справа №2-34/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пунктів 1, 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - відсутність встановленого Конституцією України права на конституційне подання; невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим законом.

 

6.                13 липня 2016 року за №54-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Кохович Наталії Євгенівни щодо офіційного тлумачення положень статей 19, 46, 55, 57, 58, 62, 64, 68, 94, 121, 124, 130, 131 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 49, частини п’ятої статті 74, статей 364, 366 Кримінального кодексу України, частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 32, частини другої статті 40, статей 43, 141, частин другої, третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, статей 1, 4, 34, 35 Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», статей 18, 21 Закону України «Про охорону праці», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Інструкції щодо застосування Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки» (Справа №2-30/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом, та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

7.                13 липня 2016 року за №55-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Карася Валерія Володимировича щодо офіційного тлумачення окремих положень частини другої статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», пункту «є» статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» (Справа №2-28/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

8.                13 липня 2016 року за №56-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини десятої статті 214 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», частини другої статті 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Справа №2-15/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

9.                13 липня 2016 року за №57-у/2016 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки України Драмарецької Валентини Григорівни щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (Справа №2-29/2016), якою відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

 

10.           13 липня 2016 року за №58-у/2016 ухвалив Ухвалу про форму розгляду справи за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про позбавлення В. Януковича звання Президента України» (Справа №1-29/2016), якою установив провести розгляд справи за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про позбавлення В.Януковича звання Президента України» від 4 лютого 2015 року №144–VIII на пленарному засіданні Конституційного Суду України у формі письмового слухання.

 

ІІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України

 

1.            13 липня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №435 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1111» (дата набрання чинності постанови 23.07.2016 р.), якою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1111 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі, підприємствами та організаціями, що належать до сфери його управління, і розміру плати за їх надання».

 

2.            13 липня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №439 «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України» (дата набрання чинності постанови 26.07.2016 р.), якою затверджено відповідний Порядок.

Цей Порядок визначає механізм здійснення органами доходів і зборів, зазначеними у статтею 41 Податкового Кодексу (далі – Кодекс), заходів податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Кодексу (далі – граничний обсяг доходу).

Слід зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 296.10
статті 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Так, Порядком передбачено, що для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу використовується податкова інформація, зібрана та/або отримана контролюючими органами у порядку, передбаченому статтями 72 і 73 Кодексу, та яка зберігається з урахуванням результатів її опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

Для отримання податкової інформації контролюючі органи звертаються до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу.

Письмовий запит про подання податкової інформації з метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у пункті 73.3 статті 73 Кодексу, з дотриманням вимог, установлених згаданим пунктом.

Контролюючі органи мають право отримувати податкову інформацію шляхом проведення зустрічних звірок даних суб’єктів господарювання стосовно платників єдиного податку щодо визначення граничного обсягу доходу у порядку, передбаченому пунктом 73.5 статті 73 Кодексу.

З метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може проводити у порядку, встановленому Кодексом, за наявності підстав, передбачених підпунктами 78.1.1 - 78.1.18 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, документальну позапланову перевірку та за наявності підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Кодексу, фактичну перевірку.

 

3.            22 липня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №452 «Про погодження реорганізації територіальних органів Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції» (дата набрання чинності постанови 26.07.2016 р.), якою погоджено з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо реорганізації територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції за переліком згідно з додатком.

Прийнятою постановою визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 р. №395 «Деякі питання діяльності Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції».


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру