Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Інформаційна довідка за квітень 2016 року

Вищий адміністративний суд України

Інформаційна довідка за квітень 2016 року
про нові законодавчі та інші нормативно-правові акти України

 

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, протягом квітня 2016 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.

Одночасно, слід зазначити, що Верховною Радою України, Конституційним Судом України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.

 

І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України

1.            12 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1079-VIII «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах» (дата набрання чинності Закону 06.05.2016 р.), яким внесено зміни до пункту 3 відповідної статті Закону.

Так, абзац третій викладено в такій редакції:

«Військовослужбовцям, які направляються до санаторно-курортного закладу для продовження лікування відповідно до висновку військово-лікарської комісії після стаціонарного лікування в госпіталі, путівки надаються безоплатно».

Крім того, після абзацу третього доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«У разі направлення до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі військовослужбовця, який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, особі, яка його супроводжує, безоплатно надається путівка до цього санаторно-курортного закладу без права лікування.

Особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід I групи та особа, яка не досягла 16-річного віку».

 

2.            12 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1080-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» (дата набрання чинності Закону 06.05.2016 р.), яким внесено зміни до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» якими передбачено, що пенсійне забезпечення резервістів, які постраждали внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичної операції та членів сімей резервістів, що загинули з таких же причин, здійснюється у порядку та на умовах, установлених законодавством для військовослужбовців відповідних посад.

Також прийнятим Законом передбачено, що служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, зараховуватиметься до вислуги років для призначення пенсії.

Крім того, інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визнаються ветеранами військової служби.

 

3.            21 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1339-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї» (дата набрання чинності Закону 22.05.2016 р.), метою якого є усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї та підвищення соціального захисту цієї категорії громадян до рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Прийнятим Законом внесено зміни до назви, розділів та статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині поширення норм статей 1, 9, 14, 48 Закону на громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також у статтях 20, 21, 22 надано право дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, на отримання пільг та компенсацій відповідно до норм Закону.

 

4.            13 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1090-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу» (дата набрання чинності Закону 13.04.2016 р.), якою схвалено відповідні Рекомендації.

Так, відповідно до схвалених Рекомендацій Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено:

-  запровадити інститут адміністративного оскарження рішень виконавчої влади та податкових органів за обов’язковою участю незалежних експертів (за принципом створення Експертно-апеляційної ради, що функціонує при Державній регуляторній службі України) та заборонити порушення кримінальних проваджень, доки скарга не розглянута в адміністративному оскарженні;

-  знизити ставки судового збору.

 

5.            14 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1099-VIII «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України», якою відповідно до стратегічних документів діяльність Кабінету Міністрів України зосереджуватиметься на виконанні завдань, зокрема згідно до розділу V. СУДОВА РЕФОРМА:

ü  забезпечення розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на виконання змін до Конституції України (щодо правосуддя), Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Створення умов для функціонування нової системи судів, поетапне проведення переатестації всіх суддів, виходячи з критеріїв доброчесності та професійності, запровадження обов’язкового порівняння доходів та витрат кандидатів на посаду судді. Запровадження ефективної системи оцінювання діяльності суддів, вдосконалення механізмів притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, заповнення вакантних посад на конкурсній основі. Удосконалення матеріальної та технічної організації роботи судів для полегшення доступу до правосуддя.

-  запровадження інституту приватних виконавців, механізмів стимулювання добровільного виконання судових рішень.

 

6.            19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1120-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України у зв’язку з поданням заяви про відставку звільнено з посад, зокрема, суддю Вищого адміністративного суду України Логвиненка Андрія Олександровича.

 

7.            19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1185-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Гавуру Ольгу Володимирівну з посади судді окружного адміністративного суду міста Севастополя у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

8.            19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1186-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Латиніна Юрія Анатолійовича з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

9.            19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1187-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Яковлєва Сергія Валерійовича з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

10.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1188-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Шкляр Тетяну Олександрівну з посади судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

11.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1276-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Воробйову Світлану Олександрівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

12.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1277-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Дудкіну Тетяну Миколаївну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

13.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1278-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Єланську Олену Едуардівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

14.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1279-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Ілюхіну Ганну Павлівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

15.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1280-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Кондрак Наталю Йосифівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

16.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1281-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Курапову Зою Іллівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

17.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1283-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Мунтян Ольгу Іванівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

18.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1284-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Яковенко Світлану Юріївну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

19.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1285-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Горошко Наталію Петрівну з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

20.       19 квітня 2016 року Верховною Радою України прийнято Постанову Верховної Ради України за №1286-VIII «Про звільнення суддів» (дата набрання чинності Закону 19.04.2016 р.), якою відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України звільнено Омельченка В’ячеслава Анатолійовича з посади судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги судді.

 

ІІ. Конституційний Суд України видав наступні ухвали, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Рішення Конституційного Суду України підлягають опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

 

1.            5 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №19-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Швед Марини Феорітівни щодо офіційного тлумачення положень частини п’ятої статті 147 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 55 Закону України «Про господарські товариства» та пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (Справа №2-12/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом, та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

2.            6 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №20-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» від 26 липня 1996 року №832 (Справа №2-5/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

3.            13 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №22-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо офіційного тлумачення положень абзаців четвертого, п’ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у взаємозв’язку з положеннями статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Справа №2-6/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом, та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

4.            13 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №23-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 1, частин першої, другої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (Справа №2-13/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

 

5.            18 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №24-у/2016 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина України Балаценка Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями частини першої статті 58 Конституції України, частини першої статті 5 цього кодексу (Справа №1-32/2016), якою відкрито конституційне провадження у справі.

 

6.            20 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №25-у/2016 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2 - 7, 12 та 14 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (Справа №1-33/2016), якою відкрито конституційне провадження у справі.

 

7.            20 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №26-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації «Публічний аудит» щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України (Справа №2-10/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України»; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

8.            25 квітня 2016 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу за №28-у/2016 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Ярощука Василя Григоровича щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (Справа №2-16/2016), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

 

ІІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України

1.            6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» (дата набрання чинності постанови 13.04.2016 р.), якою утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби.

Крім того, реорганізовано територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом їх приєднання до відповідних міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби.

Також установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби є правонаступниками територіальних органів Державної фінансової інспекції, що реорганізуються.

 

2.            6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році» (дата набрання чинності постанови 01.05.2016 р.), якою відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» затвердив схему посадових окладів працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, з урахуванням юрисдикції державних органів.

Прийнятою постановою Уряду надано право керівникам державної служби в державному органі у межах затвердженого фонду оплати праці:

1) установлювати:

розміри посадових окладів працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування (далі – працівники), відповідно до затвердженої цією постановою схеми посадових окладів;

надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи – до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за стаж роботи в державних органах;

доплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (крім обов’язків керівника та заступників керівника самостійного структурного підрозділу) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього працівника.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавка та доплата скасовуються або їх розмір зменшується;

2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного органу, утвореного у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі;

3) надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує посадовий оклад працівника.

Надавати працівникам під час надання щорічної відпустки матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує посадовий оклад працівника.

Виплачувати працівникам надбавку у відсотках до посадового окладу за стаж роботи в державних органах у таких розмірах: понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15, понад 10 років – 20, понад 15 років – 25, понад
20 років – 30 , понад 25 років – 40 відсотків посадового окладу.

При цьому до стажу для встановлення надбавки за вислугу років включаються раніше набутий стаж державної служби та періоди роботи, передбачені статтею 46 Закону України «Про державну службу».

Керівникам державної служби в державному органі доручено вжити заходів до виконання пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу».

Посадові оклади працівників, найменування посад (професій) яких не передбачені цією схемою, встановлюються у розмірах, визначених для працівників аналогічної кваліфікації, найменування посад (професій) яких передбачені у тому самому розділі класифікації професій Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту
від 28 липня 2010 р. №327. При цьому кваліфікаційні категорії визначаються відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

 

3.            6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №270 «Про затвердження Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток» (дата набрання чинності постанови 01.05.2016 р.), якою відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про державну службу» затвердив відповідний Порядок, який визначає механізм надання додаткових оплачуваних відпусток державним службовцям.

Крім того, прийнятою постановою Уряду визнано такими, що втратили чинність:

-  постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 р. №250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» у частині надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток.

-  постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. №551 «Про затвердження Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток».

 

4.            6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №282 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку» (дата набрання чинності постанови 22.04.2016 р.), якою затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку.

Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання під час провадження господарської діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку (далі - діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), а також вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання, зареєстрованих в установленому законодавством порядку як юрособи, незалежно від їх організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування та ФОП, які мають ліцензію на провадження медичної або ветеринарної практики, що провадять діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У разі коли ліцензіат провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ці Ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.

 

5.            6 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (дата набрання чинності постанови 11.05.2016 р.), якою відповідно до
статей 51 і 52 Закону України «Про державну службу» установив, що мінімальний розмір посадового окладу за групою оплати праці 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становить з 1 травня 2016 р. - 1723 гривні.

Прийнятою постановою Уряду затверджено:

-  схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів;

-  розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців;

-  перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.

 

6.            20 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №304 «Про умови оплати праці керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (дата набрання чинності постанови 21.07.2016 р.), якою відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» затверджено розміри посадових окладів керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Прийнятою постановою Уряду установлено, що керівним працівникам виплачується:

-  надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи, до якого зараховуються період роботи на посаді, раніше набутий стаж державної служби та періоди роботи, передбачені статтею 46 Закону України «Про державну службу», але не більше 50 відсотків посадового окладу;

-  надбавка за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

-  премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного органу;

-  матеріальна допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Керівним працівникам може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду оплати праці.

Визнано такими, що втратили чинність, наступні акти Кабінету Міністрів України:

1) розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.1995 р. №414 стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. №304;

2) постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 р. №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. №304;

3) постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №786 «Про умови оплати праці працівників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення»;

4) постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2001 р. №1119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. №2288» стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. №304;

5) постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №510 «Про оплату праці керівних працівників державних органів» стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. №304;

6) постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №521 «Про оплату праці Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;

7) постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №522 «Про оплату праці Голови, заступників Голови, секретаря та членів Центральної виборчої комісії»;

8) постанова Кабінету Міністрів України від 30.06. 2005 р. №524 «Про оплату праці Голови, заступників Голови та членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення»;

9) постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» стосовно представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. №660 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. №521»;

11) постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. №764 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. №522»;

12) постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 р. №16 «Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. №522»;

13) постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 р. №1118 «Деякі питання працівників державних колегіальних органів».

 

7.            27 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. №203» (дата набрання чинності постанови 30.04.2016 р.), якою з метою врегулювання питань, що виникли внаслідок ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 р. N 826/16447/15, К800/49436/15, вніс зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», виклавши його в такій редакції:

«2. Установити, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.».


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру