Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Рубрику "Наукові праці членів НКР при ВАСУ" у розділі "НКР при ВАСУ" доповнено новими матеріалами

Розміщено монографії заступника Голови ВАСУ, секретаря Пленуму ВАСУ, вченого секретаря НКР при ВАСУ Михайла Смоковича

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Рубрику «Пленум ВАСУ» на офіційному веб-сайті суду доповнено новими документами

Розміщено постанови Пленуму ВАСУ, ухвалені під час його засідання 3 березня 2017 року

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Головою Вищого адміністративного суду на другий строк обраний Олександр Нечитайло

30 березня 2017 року, збори суддів Вищого адміністративного суду України під час свого засідання обрали Головою суду Нечитайла Олександра Миколайовича

Інформаційна довідка за вересень 2015 року

Вищий адміністративний суд України

Інформаційна довідка за вересень 2015 року про нові законодавчі та інші
нормативно-правові акти України

 

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, протягом вересня 2015 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.

Одночасно, слід зазначити, що Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.

 

І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України

 

1.            3 вересня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №667-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (дата набрання чинності Закону 30.09.2015 р.), яким внесено зміни до відповідного Закону стосовно процедури проведення державної реєстрації припинення державних підприємств, установ, організацій.

Так, внесені зміни надають право державному реєстраторові здійснювати державну реєстрацію змін в засновницькі документи державних підприємств, установ і організацій, пов’язаних зі зміною органу, до сфери управління якого вони відносяться, після внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців запису про рішення засновників про припинення відповідної юридичної особи.

Крім того, змінами встановлюється, що передатний акт або розподільний баланс юридичної особи, яка припиняється внаслідок злиття, приєднання, ділення або перетворення, може затверджуватися засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, до повноважень якого відноситься ухвалення рішення про припинення юридичної особи.

 

2.            3 вересня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №670-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих» (дата набрання чинності Закону
26.09.2015 р.), яким
внесено зміни до статей 3 та 5 відповідного Закону, згідно до яких судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

 

3.            3 вересня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №675-VIII «Про електронну комерцію» (дата набрання чинності Закону 30.09.2015 р.), який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із
статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

4.            15 вересня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №685-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» (дата набрання чинності Закону 09.10.2015 р.), яким вносяться зміни до деяких законів щодо визначення дати початку тимчасової окупації.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено нормою, якою визначено, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

При цьому із Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» виключено норми, згідно з якими початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя вважалася дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, а в окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважалася дата набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Крім цього, уточнено, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація (до цього – з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України).

 

5.            17 вересня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (дата набрання чинності Закону 03.10.2015 р.), яким передбачено підвищення з 1 вересня 2015 року мінімальної зарплати до 1378 грн. у місячному розмірі та до 8,29 грн. у погодинному розмірі.

Відповідні зміни внесено до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

 

ІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України

 

1.            2 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (дата набрання чинності постанови 09.09.2015 р.), якою врегульовано питання оплати праці членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також розмір посадового окладу працівника апарату суду.

Так, відповідною постановою Уряду внесено зміни до наступних актів Кабінету Міністрів України:

1)           постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. №1506 «Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді»;

2)           розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. №88 «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців»;

3)           постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №510 «Про оплату праці керівних працівників державних органів»;

4)           постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №520 «Про оплату праці Голови, заступника Голови та секретаря секції Вищої ради юстиції»;

5)           постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»;

6)           постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»;

7)           розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. №2065 «Про віднесення посад керівних працівників та спеціалістів секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до відповідних категорій посад державних службовців».

 

2.            2 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (дата набрання чинності постанови 12.09.2015 р., крім підпункту 5 пункту 3 та підпункту 8 пункту 4 Положення, затвердженого цією постановою, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 05.06.2014 р. №1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність»), якою затвердив відповідне Положення.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин), державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Основними завданнями Держпродспоживслужби є:

·          реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин), державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері;

·          здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров’ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об’єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;

·          здійснення контролю за виконанням фітосанітарних заходів;

·          здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності;

·          здійснення метрологічного нагляду;

·          здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення.

 

3.            2 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №669 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. №190» (дата набрання чинності постанови 15.09.2015 р.), якою внесено зміни до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 р. №190 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки».

Прийнятою постановою Уряд виклав у новій редакції скорочені строки надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і розмір плати за їх надання у такі строки.

Так, уточнено перелік послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які можуть надаватися у скорочені строки, розмір плати за надання відповідних послуг у скорочені строки та строки надання зазначених послуг.

 

4.            2 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №767 «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» (постанова не набрала чинності), якою викладено в новій редакції пункт 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. №37 «Про службові жилі приміщення»:

«56. Судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, які потребують поліпшення житлових умов; члени Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів; працівники Конституційного Суду України - керівники структурних підрозділів, їх заступники, головні консультанти, головні спеціалісти Секретаріату, радник Голови, наукові консультанти та помічники суддів; працівники апарату судів загальної юрисдикції, секретаріату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь, Національної школи суддів на час виконання ними службових обов’язків.».

 

5.            8 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №685 «Про затвердження Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (дата набрання чинності постанови 16.09.2015 р.), якою відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено відповідний Порядок.

Цей Порядок визначає процедуру надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Статус інваліда війни надається:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення;

·          працівникам підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення її проведення безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення;

·          особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

·          особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами;

·          особам, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення.

Рішення про надання статусу інваліда війни приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання документів.

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу інваліда війни у разі:

·          наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

·          виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;

·          подання особою заяви про позбавлення її статусу інваліда війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

 

6.            8 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №696 «Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб» (дата набрання чинності постанови 25.09.2015 р.), якою відповідно до частини п’ятої статті 241 Закону України «Про зайнятість населення» затверджено відповідний Порядок.

Цей Порядок визначає умови, механізм здійснення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є бюджетними установами.

До заходів сприяння зайнятості належать:

·          компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;

·          компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;

·          компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;

·          компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб.

Рішення про повернення коштів роботодавцем приймається керівником базового центру зайнятості та оформляється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про повернення коштів роботодавцем базовий центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність повернути кошти протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати отримання повідомлення. Якщо вручити поштове відправлення роботодавцю неможливо, базовий центр зайнятості подає матеріали до суду.

Спори з питань надання, виплати і повернення компенсації розв’язуються регіональними центрами зайнятості, Центральним апаратом Державної служби зайнятості або в судовому порядку.

 

7.            23 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №740 «Про затвердження Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб» (дата набрання чинності постанови 30.09.2015 р.), якою відповідно до абзацу дев’ятого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено відповідний Порядок.

Статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається:

·          сім’ям осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

·          сім’ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

·          сім’ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

·          сім’ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

·          сім’ям працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.

Для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати органу праці та соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.

Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Орган праці та соціального захисту населення позбавляє статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, у разі:

·          наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції;

·          виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;

·          подання особою заяви про позбавлення її статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Рішення органу праці та соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

 

 

 

 

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру