Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Інформаційна довідка за квітень 2017 року

Вищий адміністративний суд України

 

Інформаційна довідка за квітень 2017 року
про нові законодавчі та інші нормативно-правові акти України

 

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, протягом квітня 2017 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.

Одночасно, слід зазначити, що Верховною Радою України, Конституційним Судом України та Президентом України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.

 

І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України

 

1.            4 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1991-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про автомобільні дороги» щодо уточнення деяких повноважень органу державного управління автомобільними дорогами загального користування» (дата набрання чинності Закону 14.05.2017 р.), яким із Закону України «Про автомобільні дороги» виключено норму, згідно з якою орган державного управління автомобільними дорогами загального користування мав право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

 

2.            4 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1993-VIII «Про внесення зміни до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» щодо пріоритетності транспортних засобів, які рухаються по колу» (дата набрання чинності Закону 28.04.2017 р.), яким статтю 41 Закону «Про дорожній рух» доповнено нормою, згідно з якою перевага в русі на перехрестях, де організовано круговий рух, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.

 

3.            6 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №2004-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» (дата набрання чинності Закону 07.05.2017 р.), метою якого є:

·          підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

·          вирішення актуальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей щодо отримання одноразової грошової допомоги;

·          удосконалення чинного законодавства щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів.

 

4.            6 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №2005-VIII «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників» (дата набрання чинності Закону 30.04.2017 р.), яким розширено перелік категорій працівників, яким надається переважне право на залишення на роботі (за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

До переліку категорій працівників, яким надається перевага в залишенні на роботі, включено працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

 

5.            13 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №2014-VIII «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї» (дата набрання чинності Закону 01.06.2017 р.), метою якого є посилення соціального захисту членів сімей (померлих) осіб, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби.

Так, прийнятим Законом виключено частини восьма та дев’ята статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими було передбачено:

Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положення частини восьмої цієї статті не поширюється на осіб, визначених в абзацах четвертому - восьмому та чотирнадцятому пункту 1 статті 10 цього Закону.

 

ІІ. Конституційний Суд України видав наступні акти, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Рішення та ухвали Конституційного Суду України підлягають опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

 

1.            4 квітня 2017 року за №4-уп/2017 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та цього закону в цілому (Справа
№4-у/2017), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини третьої статті 5, частини другої статті 6, пункту 1 частини другої статті 7, абзацу другого частини сьомої статті 8, пункту 3 частини другої статті 9, частин першої, другої, третьої статті 11, частин другої, третьої, четвертої статті 12, статті 13, пунктів 2, 7 частини четвертої, частини шостої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII та цього Закону в цілому на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України».

 

2.            20 квітня 2017 року за №6-уп/2017 ухвалив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про театри і театральну справу», «Про культуру», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» (Справа №6-у/2017), якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень першого речення частини другої, частини третьої статті 20 Закону України «Про театри і театральну справу» від 31 травня 2005 року №2605-IV зі змінами, абзаців першого, другого, третього частини другої статті 21 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року №2778-VI зі змінами, абзацу першого пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» від 28 січня 2016 року №955-VIII на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

 

ІІІ. 8 квітня 2017 року Президент України видав Указ за №103/2017 «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік» (дата набрання чинності Указу 21.04.2017 р.), яким з метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік.

Так, відповідною Програмою передбачено, що конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати, зокрема, забезпечення впровадження незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Конституційна реформа гарантуватиме забезпечення незалежності і професійності суддів, а також створить основу для реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади на засадах деконцентрації фінансових ресурсів та субсидіарності.

Основними напрямами впровадження засад удосконалення Основного Закону України є:

·        забезпечення балансу законодавчої, виконавчої та судової влади та чіткого їх розподілу;

·        зміцнення засад і принципів парламентаризму;

·        забезпечення дотримання єдності державної політики;

·        забезпечення впровадження конституційних гарантій незалежності і професійності суддів та справедливого правосуддя;

·        приведення організації органів прокуратури у відповідність з європейськими стандартами.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя, які зокрема передбачають:

·        деполітизацію вирішення питань суддівської кар'єри шляхом позбавлення Президента України та Верховної Ради України права звільняти суддів;

·        надання Вищій раді правосуддя повноважень щодо переведення, звільнення суддів та внесення Президентові України подання про їх призначення;

·        припинення здійснення Міністром юстиції України та Генеральним прокурором України своїх повноважень як членів Вищої ради юстиції;

·        до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року.

Середньострокові цілі:

·        реалізація конституційних положень щодо:

·        здійснення прокуратурою підтримання публічного обвинувачення в суді, організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

·        здійснення представництва особи в суді виключно адвокатом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

·        сформувати на конкурсній основі склад Верховного Суду;

·        здійснити в установленому законом порядку ліквідацію Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України;

·        утворити апеляційні суди у відповідних апеляційних округах;

·        унормування питання реалізації права особи на звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження правопорядку, який ґрунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

·        забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів;

·        запобігання та протидія корупції у системі органів судочинства в Україні;

·        підвищення прозорості діяльності суддів та ступеня їх відповідальності;

·        підвищення рівня професійної підготовки та кваліфікації суддів;

·        підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різної юрисдикції;

·        посилення гарантій провадження адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

·        удосконалення системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

·        приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

·        удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

·        підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією;

·        підвищення ефективності запобігання вчиненню злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань.

Унаслідок реалізації судової реформи судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть європейським стандартам, грунтуючи свою діяльність на дотриманні принципу верховенства права.

Прийняті Верховною Радою України 2 червня 2016 року закони України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та "Про судоустрій і статус суддів" сприятимуть ефективній, продуктивній і скоординованій роботі судової влади.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає зміни системи судоустрою, яку складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. На виконання рекомендацій Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) судова система з 4-ланкової перетворюється на 3-ланкову.

Крім того, у складі Верховного Суду діятимуть Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

Середньострокові цілі:

·        оновлення суддівського корпусу та впровадження нових механізмів для стимулювання забезпечення доброчесної поведінки суддів;

·        запровадження світових стандартів у правничій освіті та регулюванні правничих професій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

·        удосконалити процесуальне законодавство, яке відповідатиме інституціональним змінам судової системи;

·        вдосконалити стандарти та правила конкуренції для добору суддів;

·        поліпшити мотивованість судових рішень, зокрема шляхом проведення навчання суддів судів різних інстанцій та організації семінарських занять з метою вдосконалення складення й оформлення судових рішень, поліпшення їх якості;

·        продовжити реформування системи суддівського врядування, зокрема шляхом підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя як єдиного конституційного органу суддівського врядування;

·        встановити процедуру розгляду справ судом присяжних та розширити сферу його застосування;

·        розробити механізм функціонування суду присяжних-арбітрів та третейських суддів, які залучаються до вирішення господарських спорів;

·        здійснити ліквідацію вищих спеціалізованих судів, діяльність яких не передбачена законом, і створити нову структуру Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України;

·        утворити Вищий антикорупційний суд, Вищий суд з питань інтелектуальної власності та місцеві окружні суди.

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру