Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Інформаційна довідка за березень 2017 року

Вищий адміністративний суд України

 

Інформаційна довідка за березень 2017 року
про нові законодавчі та інші нормативно-правові акти України

 

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, протягом березня 2017 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.

Одночасно, слід зазначити, що Верховною Радою України, Конституційним Судом України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.

 

І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України

 

1.            16 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних» (дата набрання чинності Закону 20.04.2017 р.), який регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - військовозобов’язані (призовники).

Законом, окрема, передбачається створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних – автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників) та забезпечення військового обліку громадян України.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - володілець Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України. Органами адміністрування Реєстру є обласні військові комісаріати та оперативні командування (у межах повноважень за військово-адміністративним поділом території України). Органами ведення Реєстру в районі, районі в містах Києві та Севастополі, у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу, у районі в місті обласного значення з районним поділом є районні (міські) військові комісаріати.

До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про військовозобов’язаних (призовників):

·               персональні дані;

·               службові дані.

Згода військовозобов’язаних (призовників) на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

До персональних даних військовозобов’язаного (призовника) належать:

·               прізвище;

·               власне ім’я (усі власні імена);

·               по батькові (за наявності);

·               дата народження;

·               місце народження;

·               стать;

·               місце проживання та місце перебування;

·               відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження);

·               реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);

·               відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);

·               відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);

·               реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;

·               відомості про освіту та спеціальність.

До службових даних військовозобов’язаного (призовника) належать відомості про виконання ним військового обов’язку та військово-облікові ознаки, перелік яких визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим володільцем Реєстру.

Військовозобов’язаний (призовник) має право:

·               отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

·               звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

 

2.            16 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1954-VIII «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» щодо реалізації державних житлових програм» (дата набрання чинності Закону 09.04.2017 р.), який внесено зміни до статті 4 відповідного Закону, яким визначено порядок надання державної підтримки будівництва доступного житла особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10 - 14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також внутрішньо переміщеним особам, на яких поширюється дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який полягає у фінансуванні державою 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту.

Крім того, прийнятим Законом збільшено з 3 до 7 відсотків річних процентну ставку фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла у разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

 

3.            23 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» (дата набрання чинності Закону 19.07.2017 р.), яким внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Установлено, що відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Також встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг за вимогу посадової особи про наявність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі, що подається ним до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Принагідно уточнюємо, що прийнятим Законом вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині засвідчення печаткою довіреності від юридичних осіб.

Крім цього, змінами до Цивільного кодексу України скасовано обов’язкове скріплення правочину печаткою, а змінами до Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, але це не є обов’язковим.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.

 

4.            23 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1988-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника» (дата набрання чинності Закону 15.04.2017 р.), яким установлено, що до 31 грудня 2017 року значення суми, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам, що
до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків.

Таке збільшення здійснюється одноразово за заявою платника податку, поданою в довільній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, разом з копіями платіжних доручень платника, завіреними в установленому порядку банком, які підтверджують таке перерахування.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню з рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу, для тих платників податку, у яких такі кошти обліковуються на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.

 

5.            23 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (дата набрання чинності Закону 15.04.2017 р.), яким внесено зміни до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який викладено в новій редакції.

Зокрема, змінами передбачається, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

·               зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

·               зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 ПКУ.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до вищезазначених платників податків, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 - 101 ПКУ.

Однак ці положення не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця та з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості та суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО.

Крім того, Законом уточнено, що під час нарахування (виплати) фізособам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

 

ІІ. 10 березня 2017 року Конституційний Суд України ухвалив Ухвалу про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за №3-уп/2017 (Справа №1-20/2017), якою припинив відповідне конституційне провадження на підставі пункту 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

 

ІІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України

 

1.            1 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №113 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи начальницького складу або працівника Національного антикорупційного бюро під час виконання службових обов’язків» (дата набрання чинності постанови 15.03.2017 р.), якою відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» затвердив відповідний Порядок та умови виплати одноразової допомоги.

Ці Порядок та умови визначають механізм виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті) особи начальницького складу або іншого працівника Національного антикорупційного бюро (далі - працівник Національного бюро) під час виконання службових обов’язків.

Грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) працівника Національного бюро у розмірі десятирічного розміру оплати праці (грошового забезпечення) загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, незалежно від тривалості перебування на посаді в Національному бюро.

Грошова допомога виплачується рівними частинами всім членам сім’ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям. Особи, які мають право на отримання грошової допомоги, визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

До заяви додаються копії таких документів:

·               свідоцтва про смерть працівника Національного бюро;

·               свідоцтва про народження працівника Національного бюро (у разі виплати грошової допомоги батькам);

·               свідоцтва про шлюб (у разі виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

·               сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім’я, по батькові і місце реєстрації;

·               свідоцтва про народження дитини (у разі виплати грошової допомоги дитині);

·               документів членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);

·               рішення суду, нотаріально посвідченого правочину або довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (у разі виплати грошової допомоги утриманцям);

·               рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі встановлення опіки або піклування над дітьми працівника Національного бюро).

Виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) працівника Національного бюро за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

1) вчинення ним дій, які є кримінальним чи адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

2) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

3) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

4) подання особою завідомо неправдивих відомостей для виплати грошової допомоги.

 

2.            1 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №118 «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» (дата набрання чинності постанови 17.04.2017 р.), якою відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затвердив відповідні Правила, які визначають процедуру оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію.

5. Для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:

1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:

·               бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;

·               містити не менше двох вільних сторінок;

·               строком дії не більше 10 років;

2) заповнена та підписана візова анкета. Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;

3) одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;

4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. №884 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 97, ст. 3582). У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

6) документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

Крім того, для оформлення:

·               транзитної візи, крім зазначених у пункті 5 цих Правил, подається один з документів, що передбачено пунктом 6 Правил;

·               короткострокової візи, крім зазначених у пункті 5 цих Правил, подається один з документів, що передбачено пунктом 7 Правил;

·               довгострокової візи, крім зазначених у пункті 5 цих Правил, подається один з документів, що передбачено пунктом 8 Правил.

Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до закордонних дипломатичних установ України з метою подання документів для оформлення віз не раніше ніж за три місяці до початку запланованої поїздки.

Подання відповідних документів закордонним дипломатичним установам України чи зовнішньому постачальнику послуг здійснюється особисто, через уповноваженого представника або з використанням засобів поштового зв’язку після попередньої реєстрації візової анкети у візовій інформаційно-телекомунікаційній системі, крім випадків, передбачених пунктом 12 цих Правил.

Строк оформлення візи у закордонній дипломатичній установі України становить:

·               у терміновому порядку - до п’яти робочих днів з дня отримання необхідних документів. Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України;

·               у звичайному порядку - до 10 робочих днів з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Зазначений строк може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок.

 

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру