Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

До уваги громадян!

У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо порядку роботи Вищого адміністративного суду України з урахуванням призначення суддів нового Верховного Суду, повідомляємо

Інформаційна довідка № 11

Вищий адміністративний суд України
Інформаційна довідка №11
за листопад 2014 року про нові законодавчі та інші
нормативно-правові акти України
 
Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Так, за листопад 2014 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.
Одночасно, слід зазначити, що, зокрема, Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі та нормативно-правові акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.
 
І. Учасники коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України
21 листопада 2014 року парафували Коаліційну угоду.
Зокрема, у Коаліційній угоді передбачається реформа системи національної безпеки та оборони, системи органів правопорядку, виборчого законодавства, фінансового сектору, сільського господарства, енергетики, конституційна, судова, податкова, антикорупційна та соціально-гуманітарна реформи.
Серед іншого, планується:
– усунути надмірне регулювання господарської діяльності через зменшення кількості документів дозвільного характеру, дозвільно-погоджувальних процедур, переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та переліку продукції (товарів, послуг), що підлягають сертифікації;
– забезпечити протягом 1-го року заміну існуючої системи регулювання підприємницької діяльності на європейську;
– спростити систему контролю за концентраціями;
– зменшити кількість податків до 9;
– забезпечити скорочення витрат часу та коштів платників податків на нарахування та сплату податків шляхом скорочення кількості та обсягів податкової звітності, розширення можливостей безперешкодного дистанційного звітування та сплати податків (електронні сервіси);
– схвалити Трудовий кодекс;
– скоротити кількість регуляторних та контрольних органів шляхом їх злиття або ліквідації, забезпечити усунення дублювання функцій між органами державного нагляду (контролю) або делегування окремих функцій держави саморегулівним організаціям;
– лібералізувати валютне регулювання та валютний контроль шляхом відміни застарілих регуляторних актів та зняття необґрунтованих обмежень щодо транскордонного руху капіталу.
– Коаліційна угода набуває чинності з моменту підписання її учасниками та діє до моменту припинення Коаліції.
Так, відповідно до розділу IV «Судова реформа» Коаліційної угоди зазначено:
«Ми створимо некорумповану, ефективну і незалежну систему правосуддя, яка буде забезпечувати право на справедливий і безсторонній (неупереджений) суд.
Судова реформа буде проведена через вдосконалення конституційних положень та невідкладні зміни до законодавства з метою зменшення політичного впливу, забезпечення незалежності суддів та належної якості їх професійної діяльності та, як наслідок, - відновлення довіри до судової влади, подолання корупції, вдосконалення процесуального законодавства та практики, зокрема, шляхом підвищення доступності і прозорості правосуддя, забезпечення виконання судових рішень, підняття загальної якості надання правової допомоги, забезпечення імплементації норм нового Закону України «Про прокуратуру» у практичній діяльності, а також через вдосконалення конституційних положень.
Запровадимо ефективні механізми перевірки доброчесності суддів та моніторингу способу їх життя. Внаслідок невідкладних змін суддівський корпус буде очищено від нечесних і некваліфікованих суддів.
Термін – II квартал 2015 року».
 
ІІ. Президент України видав наступні Укази
 
1.            12 листопада 2014 року Президент України видав Указ за №866/2014 «Про внесення змін до мережі адміністративних судів України» (дата набрання чинності Указу 15.11.2014 р.), яким з метою забезпечення належних і безпечних умов для роботи, своєчасного розгляду справ Донецьким окружним адміністративним судом, Луганським окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом, відповідно до пункту 23 частини першої статті 106 Конституції України та статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди з Донецька і Луганська переведені до Слов’янська, Краматорська і Сєверодонецька.
Так, прийнятим Указом Донецький окружний адміністративний суд буде розташований у м.Слов’янськ, Луганський окружний адміністративний суд у м.Сєвєродонецьк, Донецький апеляційний адміністративний суд у м.Краматорськ.
Також відповідним Указом доручено головам Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій ужити в установленому порядку невідкладних заходів щодо забезпечення Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду службовими приміщеннями.
 
2.            14 листопада 2014 року Президент України видав Указ за №875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» (дата набрання чинності Указу 18.11.2014 р.), яким відповідно до статті 107 Конституції України уведено в дію відповідне рішення РНБО.
Так, рішенням РНБО визнається, що органи та їх посадові і службові особи, які утворені за результатами псевдо-виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей від 2 листопада, сформовані всупереч Конституції та законам України.
Крім того, РНБО підтримало пропозицію Президента щодо внесення на розгляд Верховної Ради законопроекту щодо втрати чинності Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Рішення РНБО містить доручення Кабінету Міністрів України, зокрема щодо встановлення порядку надання гуманітарної допомоги населенню на Донбасі, визначення джерел фінансування розрахунків за спожиті енергоносії, забезпечення електро- та газопостачання на територіях Донбасу, запровадження особливого порядку обліку платників податків та сплати ними податків, зборів на окремих територіях у зоні АТО, спрощення процедури проведення відновлювальних робіт на території Донецької та Луганської областей, затвердження комплексної програми перепідготовки та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Рішення РНБО також передбачає необхідність проведення заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення АТО діяльності державних підприємств, установ і організацій,евакуації працівників (за їх згодою); вивезення в разі можливості майна та документації, а також переведення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у зоні АТО на роботу в іншу місцевість.
Крім того, Міністерству юстиції України доручено вжити заходи для забезпечення переміщення органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби, засуджених та осіб, узятих під варту, і внести пропозицій про переведення суддів із судів з окремих територій у зоні АТО до інших регіонів України.
Рішення РНБО зобов’язує Міністерство фінансів України внести у тижневий строк на розгляд Кабінету Міністрів проект концепції функціонування фінансової системи України в умовах існування вільної економічної зони «Крим» та з урахуванням рішення РНБО щодо окремих районів Донбасу, а Міністерство енергетики та вугільної промисловості – забезпечити проведення ремонтних і відновлювальних робіт на об’єктах енергетики, газо- та теплопостачання Донецької та Луганської областей, які зазнали руйнувань і пошкоджень. Міністерству закордонних справ разом із Міністерством юстиції доручено проінформувати Генерального секретаря Ради Європи щодо вжитих Україною на окремих територіях у районі проведення АТО заходів, які відступають від міжнародних зобов’язань країни в сфері прав людини і свобод, але необхідних у зв’язку з наявною небезпекою для української нації, а також забезпечити інформування світової спільноти, впливових іноземних політичних, урядових, бізнесових та культурних кіл, іноземних засобів масової інформації про причини таких дій з боку України.
РНБО також пропонує Національному банку України вжити у місячний строк заходів щодо припинення обслуговування банками рахунків, відкритих суб’єктам господарювання всіх форм власності та населенню на окремих територіях у районі проведення АТО.
 
3.            14 листопада 2014 року Президент України видав Указ за №876/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року» (дата набрання чинності Указу 18.11.2014 р.), яким відповідно до статті 107 Конституції України уведено в дію відповідне рішення РНБО.
Рішенням РНБО доручено Кабінету Міністрів забезпечити використання природного газу вітчизняного видобутку виключно для задоволення потреб населення та житлово-комунального господарства у період опалювального сезону 2014/15 року. Також доручення РНБО стосуються забезпечення поліпшення розрахунків споживачами за енергоносії, в тому числі Уряд має опрацювати питання введення
з 1 грудня 2014 року системи попередньої оплати за споживання енергоносіїв; стягнення заборгованості з теплоелектроцентралей та теплових електростанцій за спожиті ними електричну енергію і природний газ; припинення постачання енергоносіїв підприємствам, визнаним банкрутами.
Рішенням РНБО також вирішено запропонувати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у тижневий строк змінити порядок забезпечення електроенергією споживачів на окремих територіях у районі проведення АТО та оплати ними спожитої електричної енергії, а також затвердити економічно обґрунтовані тарифи на енергоносії, що постачаються на вказані території.
Кабінет Міністрів України зобов’язали вжити заходи щодо оптимізації ціни імпортованого вугілля для потреб теплоелектроцентралей та теплових електростанцій, захисту економічних інтересів держави під час зберігання технологічної нафти. Уряд має опрацювати питання щодо запровадження ліцензування експорту вугілля; доцільності розірвання договорів концесії (оренди) об’єктів паливно-енергетичного комплексу у сфері видобування кам’яного вугілля.
Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і Міністерству енергетики та вугільної промисловості за участю НКРЕКП доручено вжити заходи щодо переведення всіх категорій споживачів на облік теплової енергії та природного газу з використанням приладів комерційного обліку, а також оптимізації норм споживання природного газу.
Крім того, для зменшення використання природного газу та мазуту вітчизняними ТЕЦ та ТЕС рішенням РНБО Міністерство енергетики та вугільної промисловості зобов’язано у тижневий строк опрацювати питання щодо імпорту в разі економічної доцільності електричної енергії з Росії; а також протягом місяця вжити заходи для недопущення виникнення аварійних ситуацій в об’єднаній енергетичній системі України, насамперед забезпечити потреби ТЕЦ та ТЕС у вугіллі та резервних видах палива для сталого проведення опалювального сезону.
Антимонопольному комітету України вирішено запропонувати провести перевірку підприємств з газифікації і газопостачання та енергопостачальних компаній щодо додержання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України та Міністерству внутрішніх справ - організувати перевірки додержання вимог законів під час розподілу у 2014 році бюджетних коштів на державну підтримку вугледобувних підприємств, формування ціни реалізації на експорт електричної енергії європейським споживачам у 2014 році; проведення розрахунків за природний газ та теплову енергію.
 
ІІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України
 
1.            5 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (дата набрання чинності постанови 26.11.2014 р.), якою установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509.
Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31 грудня 2014 р. такої довідки.
Доручено Міністерству соціальної політики, обласним, Київській міській державним адміністраціям вжити заходів до інформування осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про порядок взяття їх на облік та видачі відповідної довідки.
 
2.            7 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (дата набрання чинності постанови 11.11.2014 р.), якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей.
Крім того, доручено міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити:
– до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
– невідкладне інформування Міністерства фінансів про зміну місцезнаходження бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, які переміщені з тимчасово неконтрольованої території.
Відповідно до затвердженого Тимчасового порядку заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.
Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов’язки.
Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).
У разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів).
Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.
Після закінчення місячного строку видатки на забезпечення діяльності установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються лише відповідно до кошторису (плану використання бюджетних коштів) з урахуванням внесених змін.
Особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати.
Видатки на забезпечення діяльності місцевих загальних судів, що здійснюють судочинство на контрольованій території Донецької та Луганської областей, у тому числі виплата суддівської винагороди та заробітної плати працівникам апаратів судів, здійснюються виключно через територіальні управління ДСА у Донецькій та Луганській областях.
Установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.
 
3.            12 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №643 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою» (постанова не набрала чинності), якою відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» затверджено відповідний порядок та зразок посвідчення, що видається особі, депортованій за національною ознакою.
Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, особам, визначеним частиною першою статті 4 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
Відповідно до Порядку уповноваженим органом, на який покладається підготовка документів, необхідних для встановлення факту депортації, є місцева держадміністрація.
Для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник подає за місцем проживання чи місцем перебування до держадміністрації заяву про надання такого статусу.
До заяви додаються:
– копія сторінок паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
– документи, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою;
– дві фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри.
Голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, та відповідальну посадову особу згідно з розподілом функціональних обов’язків.
Посадова особа перед реєстрацією заяви проводить співбесіду з особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законним представником та заповнює облікову картку особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник ознайомлюється з обліковою карткою та підписує її.
Місцева держадміністрація протягом одного місяця з дня реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, подає Мінсоцполітики копії заяви та відповідних документів для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, надсилає місцевій держадміністрації рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою (разом з бланком посвідчення), або відмову в його наданні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі прийняття рішення про відмову Мінсоцполітики одночасно повідомляє про це особі.
Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржене у судовому порядку.
Посвідчення особи, депортованої за національною ознакою, видається місцевою держадміністрацією та реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, здійснюється у разі набуття особою громадянства іншої держави, вибуття на постійне місце проживання за межі України, надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої.
Документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, разом з копією листа Мінсоцполітики про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, депортованої за національною ознакою, зберігаються Мінсоцполітики та місцевою держадміністрацією протягом п’яти років з дати подання заяви особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою.
За відсутності документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за її заявою.
 
4.            12 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №684 «Деякі питання Українського інституту національної пам’яті» (дата набрання чинності постанови 16.12.2014 р.), якою, зокрема затверджено Положення про Український інститут національної пам’яті.
Віднесено до сфери управління Українського інституту національної пам’яті майно Українського інституту національної пам’яті як науково-дослідної установи, що ліквідується.
Український інститут національної пам’яті (далі - Інститут) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.
Основними завданнями Інституту є:
1) реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, а саме:
– організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі;
– здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917 - 1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932 - 1933 років, масового голоду 1921 - 1923, 1946 - 1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях;
– організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів;
– популяризація історії України, її видатних особистостей;
– подолання історичних міфів;
2) подання Міністрові культури пропозицій щодо формування державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу та національної свідомості громадян з урахуванням багатонаціонального складу населення та регіональних відмінностей України, зокрема щодо:
– популяризації в світі ролі Українського народу у боротьбі проти тоталітаризму, відстоюванні прав та свобод людини;
– відновлення національної пам’яті Українського народу, недопущення використання символів тоталітарних режимів;
– надання оцінки тоталітарним режимам XX століття в Україні, Голодомору 1932 - 1933 років, масовому голоду 1921 - 1923, 1946 - 1947 років, примусовим депортаціям, політичним репресіям, діям організаторів і виконавців таких злочинів, а також наслідкам їх дій для України та світу;
– формування у громадян України патріотизму, національної свідомості, активної позиції.
 
4.            19 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №627 «Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (дата набрання чинності постанови 25.11.2014 р.), якою затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
Також, прийнятою постановою Уряду запроваджено з 1 січня 2015 р. марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
Державній фіскальній службі доручено:
– забезпечити виготовлення до 25 грудня 2014 р. марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва, а також їх продаж в установленому порядку;
– припинити з 1 січня 2015 р. продаж марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва, зразки яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. №188 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
 
5.            19 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №658 «Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України» (дата набрання чинності постанови 10.12.2014 р.), якою затвердив відповідне Положення.
Державна служба інтелектуальної власності України (ДСІВ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Основними завданнями ДСІВ є:
1) реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності;
2) внесення на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
 
6.            26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №653 «Про затвердження переліку потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб» (дата набрання чинності постанови 02.12.2014 р.), якою відповідно до підпункту «б» підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України затвердив відповідний перелік потреб, благодійна допомога для задоволення яких не включається в оподатковуваний доход платників ПДФО. Так, згідно з прийнятою постановою до них віднесена допомога, надана на :
– відновлення втраченого майна;
– забезпечення житлом і житлово-комунальними послугами, а також паливом, необхідним для приготування їжі і обігріву приміщення, транспортне обслуговування, пов’язане з переміщенням осіб з тимчасово окупованої території України і території проведення антитерористичної операції;
– забезпечення речами індивідуального користування, засобами особистої гігієни і предметами домашнього ужитку;
– надання медичної допомоги в установленому порядку;
– забезпечення продуктами харчування;
– забезпечення дитячими товарами і дитячим харчуванням;
– надання юридичної допомоги особам для відновлення і захисту їх прав у зв’язку з виникненням обставин, що зумовили надання благодійної допомоги та ін.
 
7.            26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №655 «Деякі питання Державного агентства з питань відновлення Донбасу» (дата набрання чинності постанови 10.12.2014 р.), якою, зокрема затвердив Положення про Державне агентство України з питань відновлення Донбасу.
Державне агентство України з питань відновлення Донбасу (далі - Агентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань відновлення Донецької та Луганської областей (Донбасу).
Основними завданнями Агентства є:
1) реалізація державної політики з питань відновлення Донецької та Луганської областей, зокрема щодо:
– здійснення заходів з відновлення об’єктів промисловості, соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем життєдіяльності населених пунктів Донецької та Луганської областей, що зазнали пошкоджень у результаті проведення антитерористичної операції (далі - об’єкти інфраструктури);
– участі в установленому законодавством порядку у забезпеченні соціального захисту, а також соціальної та професійної адаптації осіб, які у зв’язку з проведенням антитерористичної операції переміщуються з районів проведення антитерористичної операції або проживають на території Донецької та Луганської областей (далі - переміщені особи);
– забезпечення розвитку промисловості Донецької та Луганської областей;
2) внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.
Державне агентство з питань відновлення Донбасу розміщено в приміщеннях будинку по вул. Димитрова, 24, у м. Києві.
 
8.            26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (дата набрання чинності постанови 10.12.2014 р.), якою визначено перелік документів, за якими стягується заборгованість з підстав, що випливають з кредитних відносин, заборгованість за аграрними розписками, та заборгованість за іпотечним договором.
Так, для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, потрібен оригінал кредитного договору, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за аграрними розписками подаються
а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;
в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.
Для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за іпотечними договороми, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання, потрібно подати:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
 
9.            26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №669 «Про затвердження Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи» (дата набрання чинності постанови 01.01.2015 р.), якою відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» затверджено відповідний Порядок.
Цей Порядок визначає процедуру отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, які у передбачених законодавством випадках вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзного документа біженця (далі - документи).
Відцифровані відбитки пальців рук особи отримує посадова особа територіального органу / підрозділу ДМС або закордонної дипломатичної установи (у разі оформлення документів особам, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном).
Отримання відцифрованих відбитків пальців рук особи здійснюється шляхом їх автоматичного сканування за допомогою спеціального обладнання, яке входить до складу автоматизованих робочих місць (робочих станцій) відомчих інформаційних систем, установлених у територіальних органах / підрозділах ДМС або закордонних дипломатичних установах.
У разі оформлення документів іншими уповноваженими суб’єктами отримання відцифрованих відбитків пальців рук здійснюється за допомогою спеціального мобільного обладнання уповноваженими посадовими особами територіальних органів / підрозділів ДМС за місцем оформлення документів.
Форма та формат електронних актів вилучення та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи визначаються МВС.
 
10.        26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» (дата набрання чинності постанови 10.12.2014 р.), якою затвердив відповідне Положення.
Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.
Міноборони є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.
Основними завданнями Міноборони є:
1) забезпечення формування та реалізація державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, зокрема:
– формування та реалізація політики у галузі оборонного планування, військової освіти та науки;
– формування військово-технічної політики у сфері оборони;
– формування військової кадрової політики;
2) здійснення військово-політичного та адміністративного керівництва Збройними Силами;
3) здійснення в установленому порядку координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони.
 
11.        26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (дата набрання чинності постанови 04.12.2014 р.), якою відповідно до частини двадцять восьмої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердив відповідні пропорції.
 
12.        26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №676 «Про затвердження Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України» (дата набрання чинності постанови 12.12.2014 р.), якою затвердив відповідне Положення.
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Основними завданнями Держенергоефективності є:
1) реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
2) забезпечення збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України;
3) надання адміністративних послуг у відповідній сфері;
4) внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.
Крім того, прийнятою постановою Уряду визнано такими, що втратили чинність, наступні постанови Кабінету Міністрів України:
1)            постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 р. №412 «Питання Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів»;
2)            пункт 14 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України щодо державних цільових програм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. №1022;
3)            пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р.
 
13.        26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №688 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996» (дата набрання чинності постанови 06.12.2014 р.), якою з метою ефективної реалізації положень Закону України «Про очищення влади», забезпечення відкритості, прозорості та публічності у діяльності органів виконавчої влади, здійснення громадського контролю за їх діяльністю, оновлення громадських рад, утворених при органах виконавчої влади до 22 лютого 2014 р., внесено зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», доповнивши її пунктом 7 такого змісту:
«7. Припинити повноваження громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях, утворених до 22 лютого 2014 року.
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям вжити заходів до формування нового складу громадських рад відповідно до Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого цією постановою.».
 
5.            5 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. №1053» (дата набрання чинності розпорядження 05.11.2014 р.), яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
 
6.            7 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (дата набрання чинності розпорядження 07.11.2014 р.), яким затвердив відповідний перелік.
 
7.            12 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1084-р «Про перенесення робочих днів у 2015 році» (дата набрання чинності розпорядження 12.11.2014 р.), яким з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня - Нового року та 7 січня - Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендовано керівникам підприємств, установ і організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банків) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2015 році для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:
– п’ятниці 2 січня - на суботу 17 січня;
– четверга 8 січня - на суботу 31 січня;
– п’ятниці 9 січня - на суботу 14 лютого.
Спеціальний режим роботи банків у зазначені дні визначає Національний банк.
 
14.        26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» (дата набрання чинності розпорядження 03.01.2015 р.), яким на виконання абзацу другого пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про стандартизацію» визначити, що державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» виконує функції національного органу стандартизації.
Це розпорядження набирає чинності одночасно із Законом України від 5 червня 2014 р. №1315-VII «Про стандартизацію».
 

 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення ВАСУ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру