Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Інформаційна довідка № 10

Вищий адміністративний суд України
Інформаційна довідка №10
за жовтень 2014 року про нові законодавчі та інші
нормативно-правові акти України
 
Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Так, за жовтень 2014 року в установленому порядку та в межах своїх повноважень ВАСУ забезпечено облік і систематизацію процесуальних законодавчих та нормативно-правових актів України з метою підтримання їх у контрольному стані для майбутнього використання чи застосування у діяльності ВАСУ.
Одночасно, слід зазначити, що, зокрема, Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України протягом визначеного періоду прийнято законодавчі та нормативно-правові акти, які можуть бути застосовані при розгляді та вирішенні адміністративних справ.
 
І. Нормативно-правові акти прийняті Верховною Радою України
 
1. 7 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1689-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» (дата набрання чинності Закону 31.10.2014 р.), метою якого є забезпечення принципу невідворотності покарання у випадках, коли підозрюваний (обвинувачений), знаходячись поза межами України, переховується від органів слідства та суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, та задля підвищення ефективності розслідування окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, а також забезпечення конфіскації майна за їх вчинення.
 
2. 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1697-VII «Про прокуратуру» (Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Прийнятим Законом також внесено відповідні зміни до 68 законодавчих актів України. Внесеними змінами до Кодексу адміністративного судочинства України зокрема передбачено, що з метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його адміністративним позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за адміністративними позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Також, прийнятим Законом внесено зміни до частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до яких розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
 
3.14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» (Закон набирає чинності 25.01.2015 р.), який визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Національне бюро утворюється Президентом України відповідно до цього та інших законів України.
Забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність Національного бюро.
Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до Національного бюро чи його працівників, які стосуються питань досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні і не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник Національного бюро невідкладно інформує про це в письмовій формі Директора Національного бюро.
Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь, які є юридичними особами публічного права.
Центральне управління Національного бюро безпосередньо здійснює покладені на Національне бюро завдання, координує та контролює діяльність територіальних управлінь.
 
4. 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1699-VII «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки» (дата набрання чинності Закону 26.10.2014 р.), яким затверджено засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційну стратегію) на 2014 - 2017 роки та внесено відповідні зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Прийнятий Закон спрямований  на:
       зниження рівня корупції в Україні;
       підвищення рівня довіри населення до влади;
       збільшення рівня іноземних інвестицій в економіку держави;
       створення основи для подальшої антикорупційної реформи.
Відповідно до нової редакції частини 4 статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» координацію реалізації затвердженої Верховною Радою України антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики (раніше – координацію реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, який утворюється Президентом України).
Згідно розділу 1 Антикорупційної стратегії за даними досліджень, саме корупція є однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні наприкінці 2013 року - на початку 2014 року. Згідно з результатами дослідження «Барометра Світової Корупції» (Global Corruption Barometer), проведеного міжнародною організацією Transparency International у 2013 році, 36 % українців були готові вийти на вулицю, протестуючи проти корупції. За результатами проведеного Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) наприкінці 2013 року дослідження громадської думки, корупція вже входила до переліку найбільших проблем населення і викликала особливе занепокоєння у 47 % громадян. За даними досліджень Індексу сприйняття корупції, що проводяться Transparency International, українці вважають свою державу однією з найбільш корумпованих у світі: у 2012 і 2013 роках держава займала 144 місце з 176 країн, в яких проводилися дослідження.
Розділ 2 Антикорупційної стратегії передбачає мету та заходи формування та реалізації державної антикорупційної політики.
Розділ 3 Антикорупційної стратегії визначає проблему, встановлює мету та передбачає заходи у наступних сферах:
-  запобігання корупції у представницьких органах влади;
- створення доброчесної публічної служби;
- запобігання корупції у діяльності органів виконавчої влади;
- запобігання корупції у сфері державних закупівель;
- запобігання корупції у судовій системі та органах кримінальної юстиції;
- запобігання корупції у приватному секторі;
- доступ до інформації.
Покаранням за корупцію присвячений розділ 4 Антикорупційної стратегії.
Відповідно до розділу 5 Антикорупційної стратегії одним з найбільш істотних чинників у подоланні корупції є ставлення населення до цієї проблеми. Як свідчать результати досліджень, проведених в Україні протягом останніх років, більше половини населення схильне до вчинення корупційних правопорушень у разі, коли це може сприяти розв’язанню проблеми. Крім того, значна частка населення з огляду на брак відповідних знань не кваліфікує певні види поведінки як корупційні, усвідомлюючи при цьому невідповідність такої поведінки нормам моралі чи професійної етики. За умови ефективної роз’яснювальної роботи населення може змінити ставлення до такої практики як до неприйнятної корупційної і, таким чином, антикорупційний потенціал суспільства значно зросте. Потребують уваги заходи, пов’язані з активізацією участі населення в інформуванні органів, уповноважених на боротьбу з корупцією, про відомі їм факти корупції. Частка такого населення є невеликою, зокрема з огляду на високий ступінь лояльності населення до корупції, засудження фактів повідомлень про корупцію як поведінки, яка суперечить етичним нормам, низький рівень довіри до діяльності правоохоронних органів, зневіру в ефективності антикорупційних заходів, страх бути покараним за повідомлення про підозру в корупції. Метою Антикорупційної стратегії в цьому напрямку є формування в суспільстві ідеї нетерпимості до проявів корупції. Для цього передбачено ухвалити у співпраці з інститутами громадянського суспільства план заходів, орієнтований на різні соціальні та вікові групи і спрямований на комплексне розв’язання проблеми толерантного ставлення населення до корупції, передбачивши, зокрема:
- проведення на регулярній основі інформаційних кампаній, спрямованих на формування психологічної установки у населення щодо несприйняття корупції як способу розв’язання проблеми;
- підвищення рівня правової свідомості населення, зокрема в частині обізнаності громадян щодо своїх прав та свобод, механізму їх реалізації та правових способів захисту;
- роз’яснення найбільш важливих антикорупційних заходів, що здійснюються в державі, положень законодавства про запобігання та протидію корупції, зокрема у частині визначення видів та форм корупційної поведінки;
-  системне запровадження проведення освітніх заходів щодо моделей поведінки у тих чи інших ситуаціях з можливими корупційними ризиками;
- запровадження культури повідомлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про факти вчинення корупційних правопорушень;
- подолання пасивності суспільства щодо протидії корупції, залучення широких верств населення до активної участі в антикорупційній діяльності.
Оцінка результатів та механізм реалізації Антикорупційної стратегії передбачені розділом 6 Антикорупційної стратегії.
 
5. 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №1700-VII «Про запобігання корупції» (дата набрання чинності Закону 26.10.2014 р.), який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Прийнятим Законом визначено перелік суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону (стаття 3).
Також Законом створено Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство), яке є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.
Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України та є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.
Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п’ять членів. Членом Національного агентства може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.
Прем’єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію та проведення конкурсу.
До складу конкурсної комісії входять:
1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією;
2) особа, визначена Президентом України;
3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України;
4) керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби;
5) чотири особи, запропоновані громадськими об’єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс.
Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством.
Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства здійснює його апарат.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов’язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи. Уповноважені особи Національного агентства мають право:
безперешкодно входити до приміщень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;
  вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законом;
отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
відповідно до розподілу обов’язків складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції Національного агентства;
представляти Національне агентство в судах у порядку, встановленому законом.
Контроль за витрачанням Національним агентством коштів здійснюється Рахунковою палатою шляхом проведення аудиту один раз на два роки.
Громадський контроль за діяльністю Національного агентства забезпечується через Громадську раду при Національному агентстві, яка утворюється та формується Кабінетом Міністрів України з 15 осіб на підставі результатів конкурсу.
Законом також встановлено:
обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища;
   обмеження щодо одержання подарунків;
   обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
  обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;
   обмеження спільної роботи близьких осіб.
Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.
Особливості організації проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів на посаду судді визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:
1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов’язані з корупцією правопорушення;
3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4) наявності в особи корпоративних прав;
5) стану здоров’я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
6) відношення особи до військового обов’язку;
7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».
Посадами, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, є посади, передбачені частиною першою статті 9 Закону України «Про державну службу», посади, віднесені згідно із статтею 25 зазначеного Закону та частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до першої - третьої категорій, а також посади суддів, прокурорів і слідчих, керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, а також посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців.
Для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію паспорта громадянина України;
4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
5) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;
6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.
Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов’язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
До запиту додаються копії документів, зазначених у частині другій цієї статті.
Щодо кандидатів на зайняття посад (крім посади судді), призначення (обрання) на які здійснюється Президентом України, Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, такий запит надсилається до відповідних державних органів (їх територіальних органів) відповідно Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної Ради України, Міністром Кабінету Міністрів України (їх заступниками або іншою визначеною ними посадовою особою) через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби.
Спеціальна перевірка проводиться:
1) Міністерством внутрішніх справ України і Державною судовою адміністрацією України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення;
2) Міністерством юстиції України та Національним агентством з цінних паперів та фондового ринку - щодо наявності в особи корпоративних прав;
3) Національним агентством - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
4) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації - щодо відомостей про стан здоров’я кандидата (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);
5) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання;
6) Службою безпеки України - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних Служби безпеки України);
7) Міністерством оборони України, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов’язку (за винятком випадків персонально-якісного обліку військовозобов’язаних Служби безпеки України).
До проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу, зазначених у цій статті, або достовірності документів, передбачених цією статтею.
Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.
Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період до 1 січня 2015 року подаються до Національного агентства з питань запобігання корупції в обсязі та за формою, передбаченими додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Законом визнано такими, що втратили чинність закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки».
Крім того, прийнятим Законом внесено до ряду законодавчих актів, зокрема, частину другу статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено абзацом другим такого змісту:
«Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.».
Також, внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких статтю 56 доповнено частиною другою такого змісту:
«2. Для розроблення проекту Кодексу суддівської етики, змін до нього, консультування суддів, суддів у відставці, щодо вирішення проблемних питань і надання рекомендацій щодо етичної поведінки суддів, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у їх діяльності, запобігання одержанню неправомірної вигоди чи заборонених законом подарунків, поводження з ними діє комісія з питань суддівської етики.
Комісію з питань суддівської етики утворює і положення про неї затверджує Рада суддів України. Комісія з питань суддівської етики діє на громадських засадах. Її діяльність забезпечує апарат Ради суддів України».
Вилучено положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язкового подання особою, для участі у доборі кандидатів на посаду судді, декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено положенням відповідно до якого кандидат на посаду судді також подає до Національного агентства з питань запобігання корупції в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції», декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законом передбачено, що Рада суддів України також приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності вказаних осіб (крім випадків, коли конфлікт інтересів має бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законодавством).
У разі виникнення у суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законодавством), Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.
 
ІІ. Президент України видав наступні Укази
 
1. 14 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №806/2014 «Про День захисника України» (дата набрання чинності Указу 26.10.2014 р.), яким з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості установив в Україні свято – День захисника України, яке відзначатиметься щорічно 14 жовтня.
Крім того, прийнятим Указом Президент України визнав таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 23.02.1999 р. №202 «Про День захисника Вітчизни».
 
2. 14 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №808/2014 «Про Національну раду з питань антикорупційної політики» (дата набрання чинності Указу 16.10.2014 р.), яким відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України утворив Національну раду з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.
Крім того, прийнятим Указом Президент України затвердив Положення про Національну раду з питань антикорупційної політики.
Також, Указом ліквідовано Національний антикорупційний комітет, у зв’язку з цим визнано такими, що втратили чинність 9 указів Президента України.
Основними завданнями Національної ради є:
1) підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії;
2) здійснення системного аналізу стану запобігання і протидії корупції в Україні, ефективності реалізації антикорупційної стратегії, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції;
3) підготовка та надання Президентові України узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції;
4) оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), інших провідних міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері;
5) сприяння науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції.
 
3. 16 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №812/2014 «Про Раду з питань судової реформи» (дата набрання чинності Указу 18.10.2014 р.), яким з метою забезпечення підготовки узгоджених пропозицій щодо проведення в рамках впровадження Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» судової реформи, спрямованої, зокрема, на досягнення європейських стандартів забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, налагодження ефективного механізму взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення такої реформи, із залученням до співпраці з цих питань міжнародної спільноти, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України утворив Раду з питань судової реформи як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, основним завданням якого є напрацювання узгоджених пропозицій щодо розроблення та реалізації в Україні стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів.
Указом установлено, що до складу Ради входять керівники відповідних центральних органів виконавчої влади, а також за згодою - Голова Верховного Суду України, голова Ради суддів України, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Державної судової адміністрації України, Генеральний прокурор України, представники правничих громадських об’єднань, юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, відповідних міжнародних організацій, провідні фахівці у галузі права.
 
4. 27 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №826/2014 «Питання Ради з питань судової реформи» (дата набрання чинності Указу
29.10.2014 р.), яким
відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України затвердив Положення про Раду з питань судової реформи, а також персональний склад Ради з питань судової реформи.
Основними завданнями Ради є:
1) підготовка та подання Президентові України пропозицій стосовно стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розроблення планів дій щодо впровадження цієї стратегії;
2) сприяння налагодженню ефективного механізму взаємодії державних органів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з питань підготовки і реалізації стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів;
3) підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розгляд і оцінка пропозицій та ініціатив державних органів, інститутів громадянського суспільства і міжнародних організацій із зазначених питань;
4) здійснення моніторингу впровадження та аналізу ефективності реалізації в Україні стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, досягнення цілей такого реформування;
5) забезпечення інформування громадськості та міжнародної спільноти про стан розроблення, реалізації і зміст стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів.
 
5. 29 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №830/2014 «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» (Указ чинний), яким з метою забезпечення належної організації та проведення заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів (22 листопада 2014 року), гідного вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу 1932 - 1933 років, голодоморів 1921 - 1922, 1946 - 1947 років в Україні, зокрема, оголошено 22 листопада 2014 року о 16.00 на вшанування пам’яті жертв голодоморів загальнонаціональну хвилину мовчання.
На території України 22 листопада 2014 року приспустити Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів.
 
6.29 жовтня 2014 року Президент України видав Указ за №835/2014 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян» (дата набрання чинності Указу 30.10.2014 р.), яким з метою посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та членів їх сімей, а також інших громадян, які проживають на території Донецької і Луганської областей, доручив Кабінету Міністрів України, зокрема, розробити та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти:
– про соціальний захист осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції у складі добровольчих батальйонів, та членів їх сімей;
– про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання права на вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів за спеціальною квотою учасникам бойових дій з числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
 
ІІІ. Нормативно-правові акти прийняті Кабінетом Міністрів України
 
1. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №492 «Про затвердження Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України» (дата набрання чинності постанови 07.10.2014 р.), якою затвердив Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України.
Державне агентство з питань електронного урядування України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
 
2. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №500 «Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань державної служби» (дата набрання чинності постанови 15.10.2014 р.), якою затвердив Положення про Національне агентство України з питань державної служби.
Національне агентство України з питань державної служби є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою.
 
3. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №503 «Про внесення змін до пункту 90 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію» (дата набрання чинності постанови 09.10.2014 р.), якою вніс зміни до пункту 90 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 р. №1893, виклавши його в такій редакції:
«90. Під час прийому і проведення роботи з іноземцями забороняється залишати іноземців на території організації без супроводу.
У виняткових випадках за рішенням керівника організації супровід іноземців може не здійснюватися за умови використання на маршрутах їх переміщення технічних засобів охорони та спостереження.».
 
4. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (дата набрання чинності постанови 07.10.2014 р.), якою установив щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Прийнятою постановою Уряд також затвердив Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Установлено, що фінансування витрат, пов’язаних з наданням щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот та за рахунок коштів, що надходять до державного бюджету у вигляді благодійної або міжнародної допомоги.
 
5. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (дата набрання чинності постанови 08.10.2014 р.), якою затвердив Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
 
6. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (дата набрання чинності постанови 18.10.2014 р.), якою установив, що:
1) особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи) та соціальних послуг відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» і «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - фонди) за фактичним місцем проживання (перебування) у порядку, встановленому правліннями фондів.
Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки;
2) матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності у зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення надається у мінімальному розмірі, встановленому правліннями фондів, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на його надання.
 
7. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №552 «Деякі питання виконання інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» (дата набрання чинності постанови 29.10.2014 р.), якою відповідно до частини сьомої статті 261 Закону України «Про теплопостачання» та частини сьомої статті 181 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» затвердив Порядок здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.
Також установлено, що:
– граничним рівнем вартості інвестицій, які можуть залучатися суб’єктами господарювання за інвестиційними програмами у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення і які включаються до економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, є фактична ефективна відсоткова ставка, за якою суб’єкт господарювання залучає інвестиції та яка не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України плюс 3 відсотки;
– суб’єкти господарювання залучають інвестиції в обсягах, що можуть бути повернуті протягом строку виконання інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення без виникнення ризику втрати ними фінансової незалежності;
– граничний строк дії інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення не може бути меншим строку повного погашення зобов’язань за ними.
 
7. 6 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №506 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. №505» (дата набрання чинності постанови 08.10.2014 р.), якою вніс зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», доповнивши її пунктом 41 такого змісту:
«41. Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Для обчислення розміру складових грошового забезпечення замість надбавки за класний чин застосовується розмір окладу за військовим званням.
На військовослужбовців військових прокуратур у разі здійснення ними повноважень у районах проведення антитерористичної операції поширюється дія пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 р. №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» у порядку та на умовах, визначених Генеральною прокуратурою України, у межах коштів, передбачених у державному бюджеті для Генеральної прокуратури України.».
 
8. 8 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №517 «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України» (дата набрання чинності постанови 15.10.2014 р.), якою затвердив Положення про Державне агентство резерву України.
Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.
 
9. 8 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №520 «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» (дата набрання чинності постанови 21.10.2014 р.), якою затвердив Положення про Державну авіаційну службу України.
Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
 
10. 8 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №521 «Про затвердження Положення про Державне агентство лісових ресурсів України» (дата набрання чинності постанови 17.10.2014 р.), якою затвердив Положення про Державне агентство лісових ресурсів України.
Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
 
11. 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №526 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. №408» (дата набрання чинності постанови 16.10.2014 р.), якою вніс зміну у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 р. №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» виключивши Рахункову палату з переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців.
Таким чином, Рахункова палата може здійснювати перевірки без дозволу Кабінету Міністрів України.
 
8. 16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №533 «Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України» Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань державної служби» (дата набрання чинності постанови 22.10.2014 р.), якою затвердив відповідне Положення.
Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Основними завданнями Адміністрації Держприкордонслужби є:
1) реалізація державної політики у сфері охорони державного кордону, здійснення управління у сфері охорони державного кордону;
2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері;
3) участь у розробленні та реалізації загальних принципів правового оформлення і забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
4) здійснення управління територіальними органами - регіональними управліннями, Морською охороною, органами охорони державного кордону, органами забезпечення, навчальними закладами та науково-дослідними установами (далі - органи Держприкордонслужби).
 
9. 16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №534 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 і від 21 грудня 2005 р. №1251» (дата набрання чинності постанови
31.10.2014 р.)
, якою внісдо постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» і від 21 грудня 2005 р. №1251 «Про затвердження Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення».
Так, Уряд вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, якими уточнено, що виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 16-річного віку, зокрема тих, що проживають (перебувають) у районах проведення АТО, попередньо повинен бути погоджений із службою у справах дітей відповідної місцевої держадміністрації або міської (за винятком міст районного значення) ради у порядку, визначеному Мінсоцполітики.
Крім цього, внесено зміни до Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення, якими, зокрема, передбачено, що погодження списку групи дітей та надання згоди на їх виїзд за кордон на відпочинок та оздоровлення здійснюються за місцем проживання дітей Міністерством освіти і науки, молоді та спорту АРК, відповідними структурними підрозділами з питань сім’ї, молоді та спорту обласних (за винятком районів проведення АТО), Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.
У разі коли до складу групи входять діти, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, з різних регіонів України та діти з районів проведення АТО, погодження списків груп таких дітей і надання згоди на їх виїзд за кордон на відпочинок та оздоровлення здійснює Мінсоцполітики.
Виїзд групи дітей на відпочинок та оздоровлення у навчальний період здійснюється за погодженням з навчальним закладом, в якому дитина навчається (утримується), Міністерством освіти і науки, молоді та спорту АРК, структурним підрозділом з питань освіти і науки обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації або МОН, а у разі, коли до складу групи входять діти з районів проведення АТО, погодження списків груп таких дітей і надання згоди на їх виїзд за кордон на відпочинок та оздоровлення здійснює Мінсоцполітики.
 
10.16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №538 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України» (дата набрання чинності постанови 29.10.2014 р.), якою затвердив відповідне Положення.
Державна інспекція навчальних закладів України (ДІНЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки та який реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, на підставі ліцензій, виданих у визначеному законодавством порядку, та видають документи про освіту державного зразка, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Основними завданнями ДІНЗ є:
1) реалізація державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, на підставі ліцензій, виданих у визначеному законодавством порядку, та видають документи про освіту державного зразка, незалежно від їх підпорядкування і форми власності (далі - суб’єкти надання освітніх послуг);
2) внесення на розгляд Міністра освіти і науки пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.
 
11. 16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №540 «Про стимулювання споживачів природного газу та теплової енергії до переходу на використання електричної енергії для опалення і підігріву води» (дата набрання чинності постанови 22.10.2014 р.), якою підтримав пропозицію Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо необхідності встановлення для споживачів природного газу та теплової енергії, що перейшли на використання електричної енергії для опалення і підігріву води, стимулюючого тарифу на електричну енергію.
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою стимулювання споживачів до переходу на використання електричної енергії для опалення і підігріву води рекомендовано установити для:
– споживачів, які використовують електричну енергію для задоволення власних потреб, у тому числі пов’язаних з професійною та комерційною діяльністю, і здійснили заходи щодо заміщення природного газу електричною енергією, що використовується для опалення і підігріву води, у разі ведення окремого комерційного обліку пільговий тариф на електричну енергію на рівні єдиного роздрібного тарифу на відповідний місяць для споживачів другого класу з коефіцієнтом 0,7;
– споживачів, які використовують електричну енергію для задоволення власних потреб, у тому числі пов’язаних з професійною та комерційною діяльністю, у разі ведення диференційованого за періодами доби (нічним, денним, напівпіковим, піковим) обліку електроенергії встановлювати ставки тарифів на електроенергію, що використовується для опалення і підігріву води, для кожного такого періоду із застосуванням відповідного коефіцієнта до тарифу, визначеного згідно з вищевказаним положенням;
– населення, що проживає в обладнаних електроопалювальними установками будинках (квартирах), з 1 жовтня по 30 квітня (включно) граничний рівень тарифу за спожиту щомісяця в обсязі не більш як 5000 кВт·год електричну енергію в розмірі 23,7 коп. за 1 кВт·год (з урахуванням ПДВ).
 
12. 16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №541 «Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особами, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням» (дата набрання чинності постанови 24.10.2014 р.), якою відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Кабінет Міністрів України визначив, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) є тимчасово окупована територія, за рішенням таких осіб здійснюється за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства, у порядку, визначеному ст. 47 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними відповідних реєстрів) є тимчасово окупована територія, здійснюється за рішенням таких осіб за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства, уповноваженими органами, що реєструють таку діяльність або видають документи про право на зайняття нею, не пізніше наступного робочого дня після подання особою заяви.
 
13.16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (дата набрання чинності постанови 24.10.2014 р.), якою затвердив:
– Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;
– перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Затверджений Порядок визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Перевірка проводиться, зокрема, щодо членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови ДСА, його першого заступника, заступника.
Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
Керівник органу або голова суду обов’язково враховує положення частини сьомої статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі, в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого.
Професійний суддя, який підлягає перевірці, зобов’язаний у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 та декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складену за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація).
Повідомлення професійним суддею, який підлягає перевірці, в заяві про те, що до нього застосовується заборона, визначена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, є підставою для надіслання Мін’юсту головою суду не пізніш як на третій день після подання такої заяви її копії в паперовій та електронній формі (сканованої копії у форматі pdf).
Неподання професійним суддею, який підлягає перевірці, заяви у строк, зазначений у пункті 9 цього Порядку, є підставою для надіслання Мін’юсту головою суду інформації про неподання заяви не пізніш як на третій день після закінчення строку подання заяви.
Мін’юст у триденний строк з дня надходження зазначеної заяви або інформації звертається до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
Голова суду в день, що настає за днем подання заяви професійним суддею, який підлягає перевірці, надсилає до ДСА інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею, копії його заяви та декларації в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf).
ДСА протягом трьох днів після надходження заяви особи, стосовно якої проводиться перевірка, та декларації розміщує інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею і копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) на власному офіційному веб-сайті за принципами територіальності і спеціалізації.
Голова суду не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді (відповідей) / висновку / копії судового рішення розглядає довідку про результати перевірки щодо професійного судді, надсилає Мін’юсту в паперовій та електронній формі (у форматі Microsoft Word) копію довідки про результати перевірки щодо професійного судді, до якого не застосовуються заборони, визначені частинами третьою та четвертою статті 1 Закону, або у разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, надсилає копію довідки про результати перевірки щодо професійного судді в паперовій та електронній формі (у форматі Microsoft Word) та відповіді / висновку / судового рішення про результати перевірки до Мін’юсту, який у триденний строк з дня надходження копії такої відповіді / висновку / судового рішення надсилає копію такої відповіді / висновку / судового рішення до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
Усі матеріали перевірки, які надійшли до голови суду, додаються до особової справи професійного суду.
Особа, яка виявила бажання стати суддею, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України власноручно написану заяву за формою згідно з додатком.
Неподання заяви особою, яка претендує на зайняття посади або яка виявила бажання стати суддею, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.
Перевірка щодо особи, яка виявила бажання стати суддею, проводиться у строки та в порядку, визначені законодавством про судоустрій і статус суддів.
 
14. 22 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №562 «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби» (дата набрання чинності постанови 29.10.2014 р.), якою вніс зміну до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. №283 згідно з яким до стажу державної служби включається також у трикратному розмірі час проходження військовослужбовцями військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в особливий період.
 
15. 16 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1025-р «Про затвердження плану проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади» (дата набрання чинності розпорядження
16.10.2014 р.)
, яким затверджено відповідний План відповідно до якого провести відповідно до Закону України «Про очищення влади» перевірку щодо професійних суддів (грудень 2014 р. - грудень 2015 р.).
Керівник органу або голова суду відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про очищення влади» визначає дату початку проведення перевірки у відповідному органі або суді з урахуванням строків, установлених зазначеним Законом, та необхідності завершення проведення перевірки в межах строків, установлених цим планом.
 
16. 22 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1009-р «Про надання дозволу Державній фінансовій інспекції та її територіальним органам на проведення ревізій використання бюджетних коштів, виділених для проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року (дата набрання чинності розпорядження 22.10.2014 р.), яким відповідно до статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» надави дозвіл Державній фінансовій інспекції та її територіальним органам на проведення у 2014 році ревізій використання бюджетних коштів, виділених для проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 р., окружними виборчими комісіями одномандатних виборчих округів згідно з переліком.
 
17. 22 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1016-р «Про оформлення довгострокових віз для в’їзду в Україну громадянам Федеративної Республіки Німеччина» (дата набрання чинності розпорядження 22.10.2014 р.), яким доручено Міністерству закордонних справ забезпечити
з 1 листопада 2014 р. оформлення на умовах взаємності довгострокових віз для в’їзду в Україну громадянам Федеративної Республіки Німеччина за нульовою тарифною ставкою консульського збору, що справляється за межами України.
 
18. 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» (дата набрання чинності розпорядження 30.10.2014 р.), яким на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру