Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

На запит ВАСУ Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини підготовлено Висновок щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

У Висновку зазначено, що в цілому, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відповідає міжнародним стандартам. Водночас, наголошується, що заходи з реформування судової системи мають забезпечити розумний баланс між підзвітністю та незалежністю судді

© Закон і Бізнес №26 (1272) 25.06—03.07.2016

 
 
МАРИНА ЗАКАБЛУК

У березні володарі мантій об’єдналися під дахом всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів». За цей час членам ААС вдалося «підкорити» Європу, вони активно реагують на всі прояви тиску, який полісткі чинять на Феміду, на популістські заяви можновладців. Про досягнення асоціації, її плани на майбутнє «ЗіБ» розповів президент ААС, суддя Конституційного Суду України, голова Вищого адміністративного суду в 2004—2011 роках Олександр ПАСЕНЮК.

 

«Що стосується нашого оперативного членства в ЄААС, то ніякого поспіху не було»

— Олександре Михайловичу, об’єднанню, яке ви очолюєте, виповнилося всього 100 днів, а воно вже стало членом Європейської асоціації адміністративних суддів. Це було завданням №1 для ААС?

— Дійсно, ВГО «Асоціація адміністративних суддів» — досить молоде об’єднання, створене на основі єдності професійних інтересів суддів, які здійснюють правосуддя в системі адмінсудочинства. Хоча ідея створення такого громадського формування висловлювалася ще в 2007—2008 рр. і були зроблені певні кроки. Але неочікувані намагання Василя Онопенка, який у 2007-му був обраний Головою Верховного Суду, ліквідувати ще молоду, майже беззахисну систему адмінсудів, яка тільки почала спинатися на ноги, на жаль, на тривалий час відволікли нас від створення асоціації.

Система адмінсудочинства — це ефективний механізм правового захисту порушених прав громадян та юридичних осіб. Водночас для суддів повинні бути створені належні умови для здійснення незалежного правосуддя, оскільки відповідачем у адмінсправах завжди є орган влади з потужним репресивним апаратом. І тому завданням №1 для нашої асоціації, крім інших завдань, передбачених статутом, насамперед є захист інтересів самих суддів від зазіхань на їхню незалежність, особисте життя. Крім цього, підвищення рівня правової культури, сприяння об’єктивному висвітленню в ЗМІ новин щодо діяльності суду й суддів тощо.

— Чому був такий поспіх з намаганням стати членом європейського органу? Що це членство дало чи дасть ААС?

— Що стосується нашого «оперативного» членства в ЄААС, то ніякого поспіху не було. Це був результат багаторічного співробітництва ВАС, який представляв усіх суддів системи, з євроасоціацією в розбудові молодої адміністративної юстиції України. Президента ЄААС Едіт Зеллер я знаю близько 10 років. Я особисто і судді нашої системи неодноразово брали участь у заходах, які проводила європейська асоціація.

І тому 5 травня цього року на засіданні Генеральної асамблеї ЄААС нашу асоціацію прийняли до єврооргану. Це значно розширило можливості суддів адмінсудів щодо донесення до офіційних інституцій Ради Європи та Європейського Союзу реальних, кричущих проблем судочинства й судової системи, оскільки саме європейська асоціація представляє інтереси адмінсуддів у всіх офіційних інституціях РЄ та ЄС.

«Кардинальних результатів ще треба чекати, не так багато часу минуло після наших звернень»

— В ААС уже є кілька звернень, наприклад з приводу проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, популістських заяв політиків. Яким був результат таких звернень? ААС почули інші гілки влади?

— Асоціація з перших днів свого існування не була байдужою до всіх проблем, які виникли і в системі адмін’юстиції, і в судовій системі в цілому. Ми занепокоєні, що в Україні створюються законодавчі засади, які породжують об’єктивні сумніви в ефективному здійсненні судочинства та дотриманні принципу верховенства права. Саме на це у своїх заявах ми звертали увагу Ради суддів, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, міністра юстиції та інших. Реакція, безумовно, є. Можливо, не така ефективна, як хотілося би. Політики у своїх інтерв’ю починають виправдовуватись або стають більш агресивними, що свідчить про їхню неправоту та хибність позицій.

Позитивною є реакція погоджувальної ради в парламенті, під час засідання якої за наполяганням багатьох депутатів Голова ВР обіцяв унести найближчим часом до порядку денного питання щодо обрання безстроково суддів, у яких закінчився 5-річний термін перебування на посаді. Питання перебуває на контролі Голови ВР та Комітету з питань правової політики та правосуддя. Деякі судді не мають повноважень здійснювати судочинство вже понад два роки. Будемо чекати на незаангажоване голосування.

Маємо надію, що ВККС урахує наші зауваження при кваліфікаційному оцінюванні суддів, а РСУ та інші державні інституції включать наших представників до робочої групи щодо вдосконалення прийнятого закону «Про судоустрій і статус суддів» (№4734), який має багато недоліків правового і концептуального характеру.

Якихось кардинальних результатів ще треба чекати, не так багато часу минуло після наших звернень. Можливо, більш ефективна реакція буде після розгляду прийнятого закону на Венеціанській комісії, оскільки багато її зауважень не були враховані.

— У контексті попереднього запитання хотілося б поцікавитися: які дієві механізми захисту суддів застосовує ААС? Адже сьогодні навіть вищий орган суддівського самоврядування — РСУ — не завжди може впоратися із цим завданням через відсутність необхідних важелів впливу та повноважень.

— Думаю, що РСУ та й вся судова система не очікували такого брутального втручання не зовсім компетентних людей у вирішення питань реформування судової влади і судочинства, які потребують глибокого розуміння й правових знань, а не поверхового, подекуди зверхнього погляду на кшталт: «Доцільно те, що вигідно правлячому класу». Така комуністична риторика була неочікуваною для всіх, що, на мою думку, призвело до певної пасивності суддівського самоврядування.

Органам суддівського самоврядування потрібно тісно співпрацювати з головами вищих судових інстанцій, з громадськими організаціями, в тому числі з нашою асоціацією, для пошуку необхідних важелів впливу та повноважень.

У свою чергу ААС намагатиметься впливати на негативні процеси, які нищать правосуддя в Україні, за допомогою заяв і звернень до органів державної влади, до європейських інституцій, а також шляхом проведення семінарів, круглих столів та конференцій, спрямованих як на підвищення якості адмінправосуддя, так і на зниження ризиків посилення впливу законодавчої та виконавчої влади на судову, знищення незалежності суду і суддів.

За 3 місяці існування ААС таких заходів проведено чимало із залученням суддів, адвокатів, народних депутатів, фахових експертів. Кілька таких заходів було проведено і відокремленими підрозділами асоціації в Дніпропетровській та Полтавській областях. Плануємо під егідою нашої організації провести конференцію у Львові. Такі заходи є дієвим механізмом донесення позицій судової спільноти як до вітчизняних органів, так і до європейських інституцій.

— Яку допомогу можуть надати останні для захисту українських суддів? ААС зверталася вже до цих інституцій з такими проханнями? Як реагує європейська спільнота на ситуацію, що склалася із судовою системою в Україні? Чи справді наша влада дослухається до думки Європи?

— Першим зверненням асоціації було якраз звернення до європейських інституцій для захисту інтересів адмінсуддів, а саме — до голови комітету ПАРЄ з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами — членами Ради Європи (моніторингового комітету) Цезара Флоріна Преди. Ми ставили питання про можливість установлення діалогу між асоціацією та комітетом, звертали увагу на випадки тиску на судову владу з боку законодавчої та виконавчої, на необхідність збереження надбань адмін’юстиції в Україні, на бездіяльність органів влади щодо призначення суддів.

Протягом усіх років незалежності нашої держави європейські інституції намагалися впливати і впливають на перебіг судової реформи шляхом надання фінансових грантів для проведення конференцій і круглих столів, навчання суддів і працівників апарату судів, створення модельних судів. Крім цього, для проведення експертизи законопроектів та фінансування робочих груп, які розробляють ці проекти, для вивчення досвіду європейських країн, США, Канади в розрізі судочинства і судоустрою, консультацій і практичної участі західних експертів у впровадженні європейських і світових стандартів, апробації багатьох новацій, які ще не впроваджені в їхніх країнах. Складається враження, що Україна є полігоном для різних законодавчих і організаційних експериментів для наших політиків і західних експертів.

А зараз, як ніколи, наші можновладці керуються принципом: «Нема пророку на своїх теренах». І я маю надію, що вони дослухаються до доречних порад євроспільноти, в тому числі суддівської.

Однак є застереження. Дуже часто наші політики та експерти, яких вони беруть із собою до Європи, презентують викривлену картину перебігу судової реформи в Україні, дають неправдиву інформацію про хід змін, моделюючи таким чином вигідні для себе висновки.

«Немає в суддівської спільноти ніякої корпоративності»

— Чи планує ААС звертатися до суду по захист репутації Феміди, яку паплюжать представники законодавчої та виконавчої гілок влади своїми гучними заявами, наклепами, образами?

— Гарна ідея. Над її втіленням варто подумати. Але в нашому суспільстві дуже низький рівень правової культури, а в деяких політиків також повне нехтування етичними нормами. Наше суспільство вже звикло до цього й просто не звертає уваги. Натомість у розвинутих західних країнах за будь-яке висловлювання, яке допускає на адресу суддів, наприклад, міністр юстиції, таку посадову особу змусили б піти у відставку.

Крім того, ідея звернення до суду по захист репутації судової влади не дуже перспективна з огляду на стан виконання рішень, за що відповідає Мін’юст.

— Які ще радикальні методи для захисту володарів мантій потрібно використовувати, аби, так би мовити, поставити на місце політиків і відбити в них бажання втручатися в діяльність судової влади?

— Потрібно будувати правову державу й підтримувати рівень правової культури населення. Варто об’єднати всіх суддів для захисту їхньої незалежності та інтересів. Все це необхідно для здійснення справедливого правосуддя, яке неможливе під політичним тиском, під постійною загрозою переслідування за законні рішення і звільнення.

Суддів звинувачують у корпоративності, яка заважає реформам. Це маячня. Немає в суддівської спільноти ніякої корпоративності, в хорошому сенсі цього слова. За останні 15 років політика перших осіб держави, ВС, деяких голів вищих та апеляційних судів і насамкінець «революційна» діяльність деяких молодих політичних діячів знищили суддівську корпоративність.

Сьогодні представники як законодавчої, так і виконавчої влади демонструють безпрецедентне втручання у діяльність судів. Закликати до здорового глузду — справа безперспективна. Революційна доцільність, якою керуються деякі політики, історично себе не виправдала, залишившись рудиментом комуністичної, далеко не європейської налаштованості. Прикриваючись прагненням до демократії, можна повернутися до середньовіччя з багаттями і шибеницями.

Я наведу кілька цитат Володимира Леніна 1918—1920 рр.:

«Революційна діяльність панує над законністю. Закони мають лише декларативний, умовний характер»;

«Безумовним обов’язком пролетарської революції було не реформувати судові установи, а повністю знищити, знести дощенту весь старий суд і його апарат»;

«Нехай кричать, що ми не реформуємо старий суд, а відразу віддали його на злам. Ми розчистили цим шлях для справедливого народного суду не стільки силою репресій, скільки прикладом мас, авторитетом трудящих, без формалізму. Із суду як знаряддя експлуатації зробили знаряддя виховання на міцних основах соціалістичного суспільства».

Правда, знайома риторика? Наші сьогоднішні «революціонери», знищуючи по всій Україні пам’ятники В.Леніну, мабуть, відкрили для себе праці класиків марксизму-ленінізму та намагаються втілити їх у життя. Але їм потрібно перечитати історію й дізнатися, до яких це наслідків призвело.

«Вулиця не повинна нав’язувати закону свої забаганки»

— На вашу думку, чи можна було без створення ААС відстоювати інтереси суддівської спільноти як в Україні, так і за кордоном?

— Так, можна. Механізми такого захисту є у голів судів, у органів суддівського самоврядування. Але, як показує досвід, за рахунок незалежності від державних інституцій громадські організації на зразок ААС більш ефективні в досягненні результатів.

Для прикладу: в 2006 р. органи влади в Сербії планували переобрати весь суддівський корпус. Цей процес порушував основоположний конституційний принцип незалежності суддів — незмінність на посаді (безстроковість обрання). Із цього приводу Асоціація суддів Сербії різко розкритикувала цю процедуру, назвавши її політично невмотивованою та такою, що суперечить Конституції.

Це стало приводом для звернення в 2007-му президента Асоціації суддів Сербії до Консультативної ради європейських суддів з проханням провести експертизу нового механізму призначення суддів. У відповідь КРЄС зробила заяву, в якій погодилася з Венеціанською комісією: потреба у перепризначенні всіх суддів є порушенням принципу незмінності, що є фундаментальною основою судової незалежності. Згодом всі звільнені судді, які звернулись до Конституційного суду Сербії, поновилися на посадах.

КРЄС дала негативну оцінку й люстраційним процесам щодо суддів, які відбувалися у Словаччині в 2014 р. Вона заявила: такі люстраційні процеси допустимі тільки під час переходу від тоталітарного режиму до демократичного, але не тоді, коли Словаччина тривалий час є членом Ради Європи. Це стосується і люстраційних процесів, які тривають в Україні.

— Як уважаєте, чому останнім часом з’явилася мода на створення суддівських асоціацій? Невже від збільшення кількості таких об’єднань стан справ у судовій системі покращиться?

— Це не мода, а виклик часу. Адже тільки об’єднавшись, можна протистояти беззаконню. Вулиця не повинна нав’язувати закону свої забаганки.

— Ви доклали багато зусиль для створення та становлення адміністративної юстиції. Нині ж, зайнявши посаду президента ААС, стали її захисником. На вашу думку, від кого саме сьогодні варто захищати адмін’юстицію та в який спосіб?

— 1 вересня 2005 р. перший адміністративний суд в Україні, а це був ВАС, розпочав процесуальну діяльність. Ідея запровадження в нашій державі адмін’юстиції торувала шлях до цієї знаменної події довгих 10 років. Ще в далекому 1992-му була схвалена Концепція судово-правової реформи, яка задекларувала створення адмінсудів. Подолавши опір багатьох політичних сил, шалений спротив можновладців, оминувши безліч перешкод, адмінсудочинство прийшло на захист прав, свобод та інтересів громадян.

Адмінсуди в кожній державі уособлюють механізм захисту громадянина від незаконного втручання органів державної влади в його особисте життя, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Від кого треба захищати адмін’юстицію? Від тих осіб, котрі є відповідачами в адмінсправах, які порушують права громадян і юридичних осіб. Поновлюючи порушені права, скасовуючи рішення органів влади та їх посадових осіб, адмінсуди і судді як скалка в одному місці.

Деяким представникам влади подобаються, мабуть, 1930-ті роки, коли партійними органами категорично заперечувалось оскарження будь-яких дій чи бездіяльності органів державної влади, оскільки «апріорі» вони діяли в інтересах громадян.

Адмін’юстицію треба захищати від дикунства. Це світова, європейська практика, яка на наших теренах, виявляється, не сприймається адекватно, тому що деякі політики та державні діячі до цього не готові. Вони прагнуть тієї справедливості, яка не є європейською, а злочинною та інквізиторською.

«Це не трагедія, але в розрізі судової реформи це два кроки назад»

— У новій редакції Конституції записали: «З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди». Але як ми побачили з імплементаційного закону, про автономну систему адмінсудів — жодного слова. Крім цього, не планується створювати Верховний адміністративний суд. Як ААС ставиться до такого розвитку подій? Можливо, планує розробити відповідні зміни до закону та лобіювати їх прийняття? Чи, може, звернутися до європейських інституцій, аби вони вплинули на наших політиків?

— Вже те, що в ст.25 нової редакції Конституції це зазначено, велике досягнення. Раніше тільки ст.55 Основного Закону гарантувала кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Автори нашої Конституції запевняють, що мались на увазі саме адмінсуди. Але словосполучення «адміністративні суди» в тексті Основного Закону не було.

Нова редакція не передбачає автономної системи адмінсудів, яка не заперечувалася в Конституційній комісії. Планується ліквідація ВАС і створення касаційного адмінсуду в складі ВС. На мою думку, це не трагедія, але в розрізі судової реформи це «два кроки назад».

Із 27 держав — членів ЄС, які мають адмінсуди, 15 країн мають автономні верховні адмінсуди, тобто над вищим адмінсудом не стоїть жоден інший судовий орган. Система адмінсудів у цих країнах самостійна. Як приклад: Німеччина і Франція — триланкова система адмінсудів; Польща, Італія, Литва — дволанкова. Наші законодавці, на жаль, не врахували європейського досвіду.

Я впевнений, що на виправлення цих, на мою думку, помилок, є час. Було б бажання. ВАС уже звернувся до Президента з проханням накласти вето на закон №4734. Необхідно також звернутися по допомогу до європейських інституцій, особливо тих, з якими ВАС співпрацював протягом 10 років.

Так, після звернення ВАС і нашої асоціації до ЄААС щодо неконституційності багатьох положень нового закону «Про судоустрій і статус суддів» 13 червня євроорганізація звернулася з листом до комісара ЄС з питань правосуддя, Президента України та міністра юстиції. В ньому вона зазначила: новий закон порушує багато стандартів Ради Європи, європейські принципи незалежності суддів. А також те, що система адмінсудів в Україні, зважаючи на специфіку цього правосуддя, повинна бути автономною.

— І наостанок таке запитання: особисто ви якої мети хочете досягти, перебуваючи на посаді президента ААС?

— Захистити адмін’юстицію, побудовану систему адмінсудів як прояв демократичної спрямованості. Дати зрозуміти політикам і державним діячам, що адмін’юстиція, поновлюючи права громадян і юридичних осіб, тим самим сприяє підвищенню авторитету держави, її владних інституцій та органів місцевого самоврядування. Це була і є справа мого життя.

 

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру