Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

«Львівська газета». Четвер, 02 Липня 2015

Четвер, 02 Липня 2015, 12:14

Таким є лейтмотив круглого столу, ініційованого головами львівських судів і членами Ради суддів України й організованого за підтримки громадської організації «Гармонія та порядок» і львівського відділення Асоціації правників України (АПУ)
 
Предметом обговорення круглого столу стали деякі проблеми практичного втілення демократичних стандартів взаємодії судів та журналістів в Україні, здійснення професійних обов’язків журналістів на судових засіданнях, доступу журналістів до матеріалів судових справ і судових рішень, а також на розкритті особливостей інтерв’ювання суддів, меж висвітлення у пресі судових процесів й етики спілкування журналістів і суддів.

Стратегією розвитку судової системи в Україні на 2015 – 2020 роки, розробленою за підтримки проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та затвердженою рішенням Ради суддів України 11 грудня 2014 р., передбачається, що до кінця 2017 року підрозділи по роботі з пресою будуть функціонувати в усіх апеляційних округах, а вже до кінця 2015 року у судах проходитимуть прес-конференції й оприлюднюватимуться прес-релізи за результатами розгляду гучних справ. І Львів має стати добрим прикладом для інших регіонів швидкості та якості втілення положень вказаної Стратегії.

«Реформа судової системи – у всіх на вустах. І від неї очікують вирішення проблем корупції, довіри до суду та забезпечення справедливого судочинства. Ефективна взаємодія медіа з судом та правничою спільнотою – це перший і найважливіший крок такого реформування. Станом на сьогодні діалог між судовою владою та українським суспільством можуть каталізувати тільки ЗМІ», – вважає голова львівського відділення АПУ Антон Подільчак.

Судді, які зголосилися взяти участь у заході – голова Львівського апеляційного адміністративного суду Сергій Богаченко, голова Личаківського районного суду м. Львова Сергій Гирич, голова Львівського апеляційного господарського суду Борис Плотніцький, суддя Господарського суду Львівської області Тарас Рим, член Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич, голова Львівського окружного адміністративного суду Віталій Тертичний і член Ради суддів України, суддя Галицького районного суду м. Львова Олег Юрків – одностайні у тому, що інтереси судової влади, засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства в інформаційній сфері не суперечать один одному та повинні засновуватися на принципі збалансованості.

На цьому принципі наголошується у Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії діяльності Ради суддів України, розробленій спільно з Проектом агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» та Центром суддівських студій і затвердженій Радою суддів України ще 30 листопада 2012 р. (рішення № 72).

Означений принцип балансу взаємних інтересів суддів і журналістів передбачає, зокрема, необхідність об'єктивного висвітлення інформації щодо діяльності судової системи, суддів та органів суддівського самоврядування, дотримання законодавчих обмежень, встановлених як для суддів, так і для журналістів, щодо розповсюдження певної інформації, потребу врегулювання недопущення у ЗМІ публікацій, які за змістом можуть бути розцінені як тиск на суд з метою прийняття судом певного рішення.

За словами члена Ради суддів України Олександра Сасевича «судді виступають за рівноправний діалог з журналістами, оскільки вся наша діяльність пов’язана з реалізацією певних інтересів народу України. Як представники ЗМІ, так і представники судової влади зацікавлені в об’єктивній і неупередженій інформації з питань, що становлять суспільний інтерес. До Революції гідності, незважаючи на існування Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії діяльності Ради суддів України, судова влада була закрита та консервативна в інформаційному просторі. Події Майдану вплинули не лише на главу держави, парламент і уряд, але і на діяльність судової влади. Тому на порядку денному Ради суддів України – практичне зняття закритості суддів від суспільства зі збереженням певної консервативності у спілкуванні з пресою і громадянським суспільством з огляду на законодавчі межі діяльності суддів і правила Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року».

У цьому Кодексі, розробленому за участі Проекту агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя», визначено, що суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд та не допускати порушення принципу гласності процесу. Він повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. А, крім того, у визначеному законом порядку зобов’язаний надавати представникам ЗМІ можливість отримувати інформацію, не допускаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету правосуддя.

Таке інформування може відбуватися і через участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах, а також через інші форми спілкування в мережі інтернет з урахуванням того, що суддя вправі розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди його авторитету й авторитету судової влади.

«Згідно з Кодексом суддівської етики суддя не може робити публічних заяв, коментувати у ЗМІ справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи. Однак, – зауважує координатор ГО «Гармонія та порядок» Дмитро Гудима, – у справах, в яких судові рішення ухвалені, з метою доведення до відома громадськості суті таких рішень і їх мотивів суддя мав би надавати з дотриманням чинного законодавства коментарі журналістам. Це сприятиме не тільки поінформованості суспільства, але й підвищенню авторитету самого суду».

На переконання в.о. керівника прес-центру судової влади України Ольги Какауліної, «судова влада стає більш відкритою для суспільства. Такою є вимога сьогодення. Історично склалося, що суди в Україні були комунікаційно віддалені від громадян. Необхідно це змінювати, адже громадяни і є основною аудиторією. Усвідомлюючи це, ми налаштовані на налагодження діалогу з представниками мас-медіа, адже тільки розповідаючи про існуючі проблеми й інформуючи суспільство про свою діяльність, ми здобудемо громадську підтримку. І роль ЗМІ в цьому процесі дуже важлива».

Керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка реформи у сфері юстиції» в Україні, екс-голова Верховного адміністративного суду Литви, екс-президент Європейської асоціації суддів, член Консультативної ради європейських суддів Віргіліус Валанчус зазначив, що «журналісти повинні вбачати у суддях, насамперед, людей, а не опонентів. І судді мають усвідомити, що журналісти – теж люди, які виконують суспільно важливу функцію. Це допоможе налагодити комунікацію між ними. В Європі існує три моделі такої комунікації. Одна з них, яка є найбільш поширеною, – це комунікація через прес-секретарів судів. І саме цей шлях подолання закритості судової влади обрала Україна».

За результатами роботи круглого столу учасники проголосили Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння між суддями та журналістами, текст якого додається, інформує прес-служба ГО «Гармонія та порядок».

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру