Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Щодо накладення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів

Узагальнення висновків членів НКР при ВАСУ щодо наявності підстав для накладення адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів

До Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) надійшов лист Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів від 25 березня 2014 року № 05-02/857 щодо перегляду судової практики у справах про накладення адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Доводимо до Вашого відома, що станом на 21 липня 2014 року з 56 членів НКР при ВАСУ висновки надійшли від 6 її членів, що становить 10,7 відсотків від загальної кількості можливих висновків НКР.

Зокрема, свої правові позиції з викладеного у листі питання висловили члени НКР при ВАСУ Бевзенко В.М., Монаєнко А.О., Перепелюк В.Г., Петришин О.В. (висновок підготовлено фахівцем Національної академії правових наук України в.о. директора НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, д.ю.н., доцентом Атмановою Ю.Є.), Прудивус О.В., Савченко Л.А.

З проаналізованих висновків вбачається, що члени НКР при ВАСУ Монаєнко А.О., Перепелюк В.Г., Прудивус О.В. та Савченко Л.А. притримуються однакової правової позиції.

На їх думку обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком безпосередньо займатися пошуком інвалідів для їх працевлаштування. Аналогічні правові позиції зі спірного питання  висловлені Верховним Судом України.

Така правова позиція обґрунтовується наступним.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18-1 Закону рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі, підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частинидругої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі, підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, слід відзначити, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи для інвалідів. Підприємства, установи та організації «забезпечують працевлаштування інвалідів», що означає, що вони не займаються пошуком інвалідів для їх працевлаштування, а лише мають виконувати норматив робочих місць, створюючи їх для інвалідів, і подавати  до центру зайнятості відповідну статистичну інформацію про їх наявність.

Виконання нормативу робочих місць для інвалідів підприємствами, установами, організаціями в розумінні цього Закону буде вважатися виконання вимог цими підприємствами, організаціями, установами щодо можливості працевлаштування інвалідів. А інваліди з метою реалізації свого права на працевлаштування та оплачувану роботу мають самостійно звертатися до підприємств, установ та організацій чи до Державної служби зайнятості.

Член НКР при ВАСУ Перепелюк В.Г. зазначає, що роботодавець може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону лише за умови доведення Фондом соціального захисту інвалідів факту відмови роботодавцем інвалідові у працевлаштуванні; обізнаність роботодавця (на основі інформації, отриманої від Фонду) про наявність безробітних інвалідів, які претендують на зайняття вакантного робочого місця, не є свідченням його вини у вигляді невжиття заходів щодо встановлення контакту із цими претендентами, виявлення серед них бажаючих зайняти це місце, обрання серед них гідного зайняти вакансію та надання йому соціальних послуг із оформлення трудового договору.

Член НКР при ВАСУ Бевзенко В.М. у своєму висновку відзначає, що усі повноваження судів загальної юрисдикції передбачені Конституцією України, процесуальними кодексами, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», саме ці повноваження і визначають зміст і форми діяльності судів загальної юрисдикції. Винятково на підставі приписів цих нормативно-правових актів суди загальної юрисдикції і будуть формувати судову практику.

Твердження Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про те, «що суди своїми рішеннями повинні сприяти зацікавленості підприємств у дійсному працевлаштуванні осіб з інвалідністю та їх соціальної адаптації в суспільстві», з огляду на вказані нормативно-правові акти і аргументи, член НКР при ВАСУ Бевзенко В.М. вважає некоректним.

Протилежний висновок з цього питання надав член НКР при ВАСУ Петришин О.В.

Надана правова позиція зводиться до наступного.

Чинне законодавство чітко встановлює обов’язок підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, із створення відповідної кількості робочих місць для інвалідів, а також обов’язок сплачувати відповідні санкції за робочі місця для інвалідів, створені у меншій кількості, і за вакантні робочі місця. При цьому розмір адміністративно-господарських санкцій залежить, по-перше, від того, чи створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів у потрібній кількості, а по-друге, чи зайняті вони інвалідами.

Таким чином, наявність вакантних робочих місць, не зайнятих інвалідами, є підставою для сплати підприємствами, організаціями, установами, які використовують найману працю, адміністративно-господарських санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації за одне робоче місце.

Отже, з наданих правових позицій науковців, можна зробити висновок, що більшість з них підтримує правову позицію Верховного Суду України щодо того, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Окремі висновки членів НКР при ВАСУ

Науковий висновок: В.М.Бевзенко - професор кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н., професор;

Науковий висновок: А.О.Монаєнко - проректор з наукової роботи Класичного приватного університету, заслужений юрист України, д.ю.н., професор;

Науковий висновок: В.Г.Перепелюк  - науковий консультант судді Конституційного Суду України;

Науковий висновок: Ю.Є.Атманова - В.о. директора НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, д.ю.н., доцент;

Науковий висновок: Л.А.Савченко - д.ю.н., професор.             
 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру