Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

На запит ВАСУ Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини підготовлено Висновок щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

У Висновку зазначено, що в цілому, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відповідає міжнародним стандартам. Водночас, наголошується, що заходи з реформування судової системи мають забезпечити розумний баланс між підзвітністю та незалежністю судді

Щодо проблемних питань у сфері здійснення інвестиційної діяльності

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА

ПРИ ВИЩОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

 

УЗАГАЛЬНЕНИЙ

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

31 травня 2016 року

1.     Проблема правозастосування

Аналіз судової практики свідчить про існування проблемних питань у сфері здійснення інвестиційної діяльності, зокрема:

чи є інвестиційний банківський вклад (депозит), розміщений  нерезидентом у банку України в іноземній валюті, іноземною інвестицією в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України;

чи є розміщення нерезидентом-інвестором інвестиційного банківського вкладу на підставі договору цільового банківського вкладу  однією з форм іноземного інвестування, відмінною від здійснення інвестицій іноземним інвестором, без створення юридичної особи на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність із суб’єктами господарської діяльності України;

чи підлягає державній реєстрації як іноземна інвестиція інвестиційний банківський вклад, розміщений нерезидентом-інвестором у банку України на підставі договору цільового банківського вкладу.

Для вирішення цих питань членам Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України було дано завдання дослідити їх та надати наукові висновки. Правові позиції з порушених питань висловили члени Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України Ханова Р.Ф., Гетманцев Д.О., Копиленко О.Л.

 

2. Узагальнене обґрунтування науково-консультативного висновку

2.1. Чи є інвестиційний банківський  вклад  (депозит),  розміщений  нерезидентом у банку України в іноземній валюті, іноземною інвестицією в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України.

Закон України від 19.03.96 № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування», який є базовим нормативно-правовим актом, що регулює порядок провадження інвестиційної діяльності з боку нерезидентів (іноземних інвесторів) на території України та визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, вказує на те, що іноземними інвестиціями є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (стаття 1 Закону). При цьому відповідно до статті 2 цього Закону до видів іноземних інвестицій цей Закон відносить і іноземну валюту, що визнається конвертованою Національним банком України.

До вільно конвертованих валют (валюти 1-ї групи) належать, зокрема, і долари США відповідно до Класифікатора іноземних валют[1].

Статтею 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування» передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватись в інших формах, які не заборонені законами України, у тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.

Однією з таких договірних форм є інвестиційний банківський вклад, як це випливає зі статті 1 Закону України від 18.09.1991 № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність», якою визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема, кошти, цільові банківські вклади.

В абзаці другому частини другої статті 5 цього Закону міститься положення про те, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Непрямо зазначений висновок випливає з частини другої статті 19 цього Закону, якою встановлено, що внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або вчинених за їх участю.

Отже, цей Закон розглядає договір цільового банківського вкладу як одну з форм здійснення інвестування в Україні.

Законодавство України не містило і не містить заборон на розміщення інвестиційних вкладів іноземними інвесторами (нерезидентами України) на банківських рахунках, відкритих у банках України, а тому відповідно до положень статті 4 Закону України «Про режим іноземного інвестування» розміщення інвестиційного вкладу нерезидентом у банку України є допустимим об’єктом іноземного інвестування.

Підзаконне нормативно-правове регулювання містить пряму вказівку про те, що такі дії іноземного інвестора є, по-перше, іноземною інвестицією відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування», а по-друге, містить порядок і вимоги до таких інвестиційних вкладів.

Так, відповідно до Положення про порядок іноземного інвестування в Україну[2] (далі – Положення) інвестиційним вкладом є кошти, які іноземний інвестор юридична особа з метою отримання процентів розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі (абзац перший пункту 1.1 Положення).

При цьому пункт 2.3 цього Положення містить обмеження щодо валюти здійснення таких вкладів, а саме іноземний інвестор юридична особа має право розмістити інвестиційний вклад в уповноваженому банку в гривнях та іноземній валюті 1 групи Класифікатора шляхом перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок з інвестиційного рахунку цього інвестора та з його рахунку із-за кордону.

На підставі викладеного можна дійти до висновку, що інвестиційний банківський вклад, розміщений нерезидентом у банку України в іноземній валюті, є іноземною інвестицією в об’єкти інвестиційної діяльності, оскільки відповідає вимогам законодавства України щодо виду іноземної інвестиції (іноземної конвертованої валюти), форми здійснення інвестиційної діяльності (договір цільового банківського вкладу із суб’єктом господарювання банком України на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі), а також шляхом розміщення інвестиційного вкладу здійснюється інвестування в об’єкт інвестиційної діяльності, не заборонений законодавством України, умови ж здійснення такої діяльності визначаються відповідно до укладеного договору банківського вкладу.

 

2.2. Чи є розміщення нерезидентом-інвестором інвестиційного банківського вкладу на підставі договору цільового банківського вкладу однією з форм іноземного інвестування, відмінною від здійснення інвестицій іноземним інвестором, без створення юридичної особи на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність із суб’єктами господарської діяльності України.

Розміщення інвестиційного вкладу нерезидентом є однією з форм інвестиційної діяльності  відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Водночас цей Закон передбачає, що іноземні інвестиції можуть здійснюватись у тих формах, які не заборонені законами України, у тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України (стаття 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування»). Крім того, у статті 23 цього Закону згадуються і певні види таких господарських договорів, зокрема договори виробничої кооперації, договори про спільне виробництво, які не пов’язані із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Відповідно до положень частини першої статті 24 цього нормативно-правового акта господарська діяльність на підставі зазначених у статті 23 цього Закону договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Тому в цьому разі потрібно звернутися до положень Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) щодо правового регулювання спільної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи  для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Також у межах положень статті 1131 ЦК України законодавець указав перелік основних умов такого виду договору, а саме умови щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Крім того, глава 77 ЦК України містить положення про окремий різновид договору про спільну діяльність договір простого товариства, що передбачає обов’язкове об’єднання вкладів сторін-учасників (частина друга        статті 1131 ЦК України).

Разом із тим положення статті 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» містять і інші види договорів про спільну діяльність, що не конкретизовані в межах кодифікованого акта.

До таких договорів застосовуються положення статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», вони охоплюються поняттям міжнародної кооперації – взаємодія двох або більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей,  вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях)  науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.

Однією із суттєвих ознак договорів про спільну інвестиційну діяльність є умова про внесення іноземним інвестором вкладу у спільну діяльність – як у грошовій формі, так і іншого майна, у тому числі майнових прав.

         Якщо такий вклад здійснюється у грошовій формі, то відповідно до  Положення про порядок іноземного інвестування в Україну[3] кошти, які перераховуються інвестором для ведення спільної інвестиційної діяльності, можуть бути зараховані на поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку для ведення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи за участю іноземного інвестора (рахунок спільної діяльності), на який також можуть бути зараховані кошти в іноземній валюті із-за кордону або кошти в іноземній валюті та гривнях з інвестиційного рахунку іноземного інвестора (пункти 1.6 та 2.4 Положення).

         Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах[4] визначає особливості режиму поточних рахунків для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності, що здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи (пункти 16.7-16.9 Глави 16 Інструкції). Тобто грошові кошти для здійснення спільної інвестиційної діяльності перераховуються із поточного рахунку нерезидента-інвестора, відкритого у банку за межами України так і з власного інвестиційного рахунку в іноземній та національній валютах, відкритих в уповноваженому банку в Україні.

         У той же час за договором цільового банківського вкладу в іноземній валюті грошові кошти (сума інвестиційного вкладу) розміщується на вкладному (депозитному) рахунку нерезидентів-інвесторів і можуть надходити з їх власних інвестиційних рахунків та з їх рахунків за кордоном. Кошти з цих рахунків повертаються на власні інвестиційні рахунки нерезидентів-інвесторів – юридичних осіб та на їх рахунки за кордоном (пункт 16.12 глави 16 Інструкції).

         Договір цільового банківського вкладу не передбачає ведення спільної інвестиційної діяльності відповідно до положень статей 1130, 1131 ЦК України, статті 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та положень статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і має окреме правове регулювання відповідно до глави 71 ЦК України та передбачає, що за таким договором одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові (іноземному інвестору) таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором. Інвестиційний вклад за договором банківського вкладу між іноземним інвестором та банком-резидентом не є тотожним із поняттям вкладу іноземного інвестора-учасника договору про спільну інвестиційну діяльність, оскільки останній має особливий правовий режим, мету та порядок використання, які визначаються умовами такого договору.

         На підставі викладеного можна дійти висновку, що розміщення нерезидентом-інвестором інвестиційного банківського вкладу на підставі договору цільового банківського вкладу є однією з форм іноземного інвестування, відмінною від здійснення інвестицій іноземним інвестором, без створення юридичної особи на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність із суб’єктами господарської діяльності України.

 

2.3. Чи підлягає державній реєстрації як іноземна інвестиція інвестиційний банківський вклад, розміщений нерезидентом-інвестором у банку України на підставі договору цільового банківського вкладу.

Відповідно до положень частини четвертої статті 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» дія державних гарантій поширюється виключно на ті інвестиції іноземних інвесторів, що були зареєстровані згідно з порядком державної реєстрації іноземних інвестицій.

Такий порядок реєстрації на момент виникнення спірних правовідносин визначався відповідно до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928, що діяло до 6 березня 2013 року та втратило чинність у зв’язку із запровадженням Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2013 року № 139.

Разом із тим у період дії вказаних актів (з 15.03.2010 по 22.03.2011) був чинним окремий Порядок державної реєстрації Національним банком України іноземних інвестицій[5], відповідно до якого провадилась реєстрація Національним банком України іноземних інвестицій, здійснених після набрання чинності Законом України від 03.06.2009 № 1533-VI «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» та поширювалось на операції щодо здійснення іноземними інвесторами іноземних інвестицій виключно у вигляді грошових коштів.

Так, відповідно до пункту 2.1 цього Порядку іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа для реєстрації іноземної інвестиції в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати здійснення іноземної інвестиції, мав подати до відповідного територіального управління (у разі здійснення інвестиції у вигляді інвестиційного вкладу залежно від місцезнаходження банку-юридичної особи, в інших випадках – залежно від місцезнаходження об’єкта інвестиції) визначений пакет документів для отримання інформаційного повідомлення про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

Після втрати чинності цим Порядком реєстрація іноземних інвестицій, у тому числі у грошовій формі, повинна була здійснюватись відповідно до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 928, відповідно до пункту 5 якого державна реєстрація іноземної інвестиції здійснювалася шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера та не містить строків звернення для реєстрації іноземного інвестора після здійснення інвестиції.

Починаючи з 19 березня 2013 року державна реєстрація інвестицій здійснювалась на підставі Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, який також не обмежує іноземного інвестора у часі для звернення до уповноважених органів щодо державної реєстрації внесеної іноземної інвестиції, що здійснюється на підставі вичерпного переліку документів від заявника-інвестора.

На підставі викладеного інвестиційний банківський вклад, розміщений нерезидентом-інвестором у банку України на підставі цільового банківського вкладу, підлягає державній реєстрації, яка є запорукою поширення на таку іноземну інвестицію дії державних гарантій, встановлених Законом України «Про режим іноземного інвестування».

 

3. Висновок

 

3.1. Інвестиційний банківський вклад (депозит), розміщений нерезидентом у банку України в іноземній валюті, є іноземною інвестицією в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України.

3.2. Розміщення нерезидентом-інвестором інвестиційного банківського вкладу на підставі договору цільового банківського вкладу є однією з форм іноземного інвестування, відмінною від здійснення інвестицій іноземним інвестором, без створення юридичної особи на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність із суб’єктами господарської діяльності України.

3.3. Інвестиційний банківський вклад, розміщений нерезидентом-інвестором у банку України на підставі цільового банківського вкладу, підлягає державній реєстрації, яка є запорукою поширення на таку іноземну інвестицію дії державних гарантій, встановлених Законом України «Про режим іноземного інвестування».

 

Учений секретар  НКР при ВАСУ                                   М.І.Смокович

 

Учений секретар секції загальної теорії

адміністративної юстиції НКР при ВАСУ                      Н.Є.Маринчак

 

Учений секретар секції

адміністративного права НКР при ВАСУ                     Є.А.Усенко

 

Учений секретар секції

адміністративного процесу         НКР при ВАСУ                   Т.А.Чумаченко



 

[1] Затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378).

 

[2] Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280 «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» 

 

[3] Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280 «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну».

[4] Затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

          [5] Затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.12.2009 № 762 «Про врегулювання питань щодо здійснення та реєстрації іноземних інвестицій»

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру