Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Забезпечення права на доступ до суду осіб, які перебувають під вартою або в місяцях позбавлення волі

Володимир КРАВЧУК, суддя Львівського окружного адміністративного суду, доктор юридичних наук, викладач Національної школи суддів України

 
АНОТАЦІЯ

Кравчук В.М. Забезпечення права на доступ до суду осіб, які перебувають під вартою або в місцях позбавлення волі.

В статті розглядається процесуальний порядок реалізації права на участь в судовому засіданні осіб, які перебувають під вартою або в місцях позбавлення волі. Аналізуються проблемні аспекти застосування режиму відеоконференції, а також застосування дистанційного судового провадження, зокрема, умови та процесуальне оформлення режиму відеоконференції. Висловлюється думка, що передбачений не-кримінальними процесуальними кодексами порядок участі особи у відеоконференції передбачений і повинен застосовуватися лише щодо осіб, які можуть самостійно з’явитися до суду. Для забезпечення участі в судовому засіданні осіб, які тримаються під вартою або відбувають покарання, повинен застосовуватися порядок, передбачений ст. 336 КПК України.
 
Активне використання відеоконференцій судами та пенітенціарними установами – це ефективний засіб реалізації процесуальних прав осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
 
Ключові слова: відеоконференція, право на суд, засуджений, затриманий.
 
АННОТАЦИЯ
 
Кравчук В.Н. Обеспечение права на доступ к суду лиц , находящихся под стражей или в местах лишения свободы.
 
В статье рассматривается процессуальный порядок реализации права на участие в судебном заседании лиц, находящихся под стражей или в местах лишения свободы. Анализируются проблемные аспекты применения режима видеоконференции, а также применение дистанционного судебного производства, в частности, условия и процессуальное оформление режима видеоконференции. Высказывается мнение, что предусмотреный не-уголовными процессуальными кодексами порядок участия лиц в видеоконференции должен применяться лишь в отношении лиц, которые могут самостоятельно явиться в суд. Для обеспечения участия в судебном заседании лиц, содержащихся под стражей или отбывающих наказание, должен применяться порядок, предусмотренный ст. 336 УПК Украины .
 
Активное использование видеоконференций судами и пенитенциарными учреждениями - это эффективное средство реализации процессуальных прав лиц, находящихся под стражей или отбывающих наказание в виде лишения свободы.
 
Ключевые слова: видеоконференция, право на суд, осужденный, задержанный.
 
ANNOTATION
 
Kravchuk V. Ensuring the right of access to justice those who are in custody or in prison.
 
In the article the procedural order of the right to participate in the hearing of persons in custody or in prison. Analyzes problematic aspects of the regime videoconferencing, and application of distance of the proceedings, including the conditions and procedure execution mode videoconferencing. Suggested that provided non-Criminal Procedure Code procedures for the participation in person videoconference provided and shall apply only to persons who can independently come to court. To ensure participation in the hearing of persons held in custody or serving a sentence, shall apply the procedure under Art. 336 Criminal Procedure Code of Ukraine.
 
Active use of videoconferencing courts and penal institutions - is an effective means of implementing the procedural rights of persons in custody or serving a sentence of imprisonment.
 
Keywords: video conferencing, the right to trial, convicted, arrested
 

 

 
Одним з елементів права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [1], є доступ до суду. Не зважаючи на те, що в цій царині є багато фундаментальних праць та оглядів судової практики (П. Рабінович, С. Шевчук, О. Толочко, Е. Трегубов та інші), фізичний аспект доступності суду практично не висвітлений. Водночас, питання фізичного доступу до приміщення, де відбувається судовий розгляд, актуальне для осіб, які обмежені у праві вільного пересування, зокрема перебувають під вартою або в місяцях позбавлення волі. Тривалий час це право в Україні залишалося ілюзорним, що було зумовлене відсутністю процесуального порядку реалізації цього права. На практичній стороні цієї проблеми варта зупинитися докладніше.
 
Розглядаючи справу за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) Конституційний Суд України виніс рішення від 12.04.2012 року [2], в якому відзначив, що законом не врегульовано порядок забезпечення особистої участі засудженого, який відбуває кримінальне покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, у розгляді судової справи як сторони. Конституційний Суд України дійшов висновку, що особиста участь засудженого як сторони у розгляді справи в судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій повинна забезпечуватися відповідним процесуальним законом. Рішення про порядок участі засудженого як сторони у розгляді справи зобов’язаний приймати суд у порядку та на умовах, визначених відповідним процесуальним законом.
 
Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положеннястатті 24 Конституції України … треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань.
 
Не зважаючи на чітку та однозначну позицію Конституційного Суду України, суди не отримали процесуального шляху забезпечення участі засуджених у судових провадженнях.
 
Вирішення цього питання пов’язували, насамперед, із запровадженням дистанційного провадження. Застосування відеоконференцій та інших телекомунікаційних технологій в правосудді широко використовується у багатьох зарубіжних держав (США, Канада, Австралія, Сінгапур, Велика Британія та ін.). В Російській Федерації запровадження судового розгляду справ у режимі відеоконференції було розпочато ще у 1999 році, а вже у квітні 2000 року було проведено перше слухання кримінальних справ Верховним Судом Російської Федерації у режимі дистанційного провадження.
 
Можливість та необхідність застосування режиму відеоконференцій правоохоронними органами та судами передбачена низкою міжнародно-правових документів, зокрема, Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року та двома Додатковими протоколами до неї (1978 року та 2001 року), Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 2002 року та ін. [3]
 
Вперше відеоконференція як спосіб участі в судовому процесі закріплена у ст. 336 КПК України від 13.04.2012 р. [4]. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
 
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
 
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
 
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
 
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
 
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
 
У ч. 9 ст. 336 КПК України передбачено, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному Суді України під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
 
Законом України № 5041-VI від 04.07.2012 р. [5] усі не-кримінальні процесуальні кодекси (ГПК України, ЦПК України, КАС України) були доповнені статтями про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
Як вбачається з Пояснювальної записки народного депутата України В.В. Писаренка до проекту цього Закону, він спрямований на забезпечення оперативності розгляду справи шляхом технічної модернізації судового процесу, одним із способів якої є використання під час судових засідань систем відеоконференцзв’язку, що у переважній більшості випадків дозволить уникнути затягування судового розгляду справи у зв’язку з неможливістю того чи іншого учасника процесу прибути до зали судового засідання. Окрім того, автори законопроекту відзначали, що впровадження систем відеоконференцзв’язку дозволить зекономити громадянам значні кошти, що витрачаються ними на поїздки до судів, які знаходяться в інших населених пунктах [6].
 
Процесуальними кодексами встановлюється єдиний порядок вирішення питання щодо участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зокрема, передбачено, що:
 
- підставою для такої участі є власна ініціатива суду або клопотання сторони чи іншого учасника процесу;
 
- питання вирішується ухвалою суду;
 
- відеоконференція проводиться в приміщенні іншого суду;
 
- ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити: найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції; ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус; дату і час проведення судового засідання;
 
- копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
Отже, участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відбувається за таким алгоритмом:
 
1)     постановлення ухвали про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції;
 
2)     надсилання копії ухвали суду, який її виконуватиме, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
 
3)     явка особи в приміщення суду, де має відбутися відеоконференція;
 
4)     проведення судового засідання.
 
На відміну від КПК, в не-кримінальних провадженнях режим відеоконференції в усіх випадках забезпечується судом і не передбачено можливості проведення конференції в іншому місці.
 
Коли йдеться про участь в судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції осіб, що тримаються під вартою, або відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, їх явка до суду відбувається в особливому порядку. Цей порядок врегульований Інструкцією про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних, (засуджених) за вимогою судових органів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України від 16.10.1996 р. № 705/37/5/17-398 № 1-3/503/239 (надалі – Інструкція) [7].
 
Відповідно до Інструкції, конвоювання підсудних (засуджених) із слідчих ізоляторів, тюрем, виправно-трудових установ (далі - ВТУ) у судові органи та охорона їх під час судових засідань і на їх виїзних засіданнях, а також конвоювання їх у зворотньому напрямі у місця попереднього ув'язнення та позбавлення волі здійснюється військовими частинами і з'єднаннями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за місцем їх дислокації.
 
Військове обслуговування судів відбувається на підставі заявки суду, яка подається до Міністерства внутрішніх справ України. Розпорядження з'єднанням і військовим частинам про прийняття для обслуговування судових органів віддає командуючий внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України. Після такого розпорядження створюється міжвідомча комісія, до складу якої входять представники військової частини, міськрайоргану внутрішніх справ та судового органу.
 
Однією з головних умов прийняття суду на обслуговування є наявність відповідних приміщень для тримання підсудних (засуджених), приміщення для розміщення особового складу варти, а також залу судового засідання.
 
Якщо в загальних судах, які розглядають кримінальні справи, такі умови є, то в господарських та окружних адміністративних судах таких приміщень немає. Відповідно, немає і умов для перебування в суді осіб, що знаходяться під вартою або відбувають покарання у місцях позбавлення волі.
 
Отже, визначаючи суд, якому доручається технічне забезпечення відеоконференції, суд, що розглядає справу, повинен з’ясовувати, чи є у відповідному суді умови для перебування. Окрім того, слід враховувати необхідність конвоювання особи до суду.
 
Що ми маємо на практиці. Для того, щоб заслухати особу, яка тримається під вартою або відбуває покарання, суд, який розглядає справу, повинен організувати доставку затриманого (засудженого) до іншого суду, в якому є технічне обладнання для відеоконференції і який перебуває на «обслуговуванні» у служби конвою. Треба враховувати також реалії вітчизняного правосуддя: недостатність залів судових засідань, зайнятість суддів та працівників апарату, які часто формально ставляться до «зовнішніх» доручень. Окрім того, досить часто справа не вирішується за одне засідання, а отже виникає потреба в новій відеоконференції.
 
На практиці це все ускладнює участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції і не відповідає меті закону: забезпеченню оперативності та економічності судового розгляду. Більше того, виявляються проблемні моменти, які дають підстави висловлювати думки про скасування цього інструменту [8].
 
На мою думку, передбачений не-кримінальними процесуальними кодексами порядок участі особи у відеоконференції передбачений і повинен застосовуватися лише щодо осіб, які можуть самостійно з’явитися до суду. Для забезпечення участі в судовому засіданні осіб, які тримаються під вартою або відбувають покарання, повинен застосовуватися порядок, передбачений ст. 336 КПК України. Слід звернути увагу, що ч. 9 цієї статті передбачає, можливість дистанційного судового провадження в судах під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Тут немає обмежень за юрисдикцією. Те, що ця норма розташована у КПК України, не означає, що вона не може застосовуватися в інших процесах.
 
Таким чином, вирішуючи питання про пріоритет норм, розташованих у ст. 336 КПК України та відповідних статтях інших процесуальних кодексів, слід виходити з того, що ст. 336 КПК є спеціальною за ознакою суб’єкта, який бере участь в судовому засіданні, а тому порядок участі в судовому засіданні сторони, яка перебуває під вартою або в місяцях позбавлення волі, в режимі відеоконференції в адміністративному, цивільному, господарському судочинстві визначається ст. 336 КПК України з урахуванням статтей 74-1 ГПК України, 158-1 ЦПК України, 122-1 КАС України.
 
Призначаючи судове засідання за участю сторони в режимі відеконференції, суд повинен враховувати специфіку установ, де тримається особа. Відповідна ухвала надсилається до Управління Державної пенітенціарної служби України за місцем знаходження установи, де особа знаходиться під вартою або де відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. У разі оголошення перерви в судовому засіданні чи його відкладенні, ухвалу про це доцільно оформляти письмово і завчасно скеровувати до відповідного Управління Державної пенітенціарної служби України для виконання, оскільки усна ухвала не є підставою для проведення відеоконференції.
 
Підводячи підсумок, відеоконференція - це сучасний економічний інструмент, який забезпечує право особи на участь в судовому засіданні і право на справедливий суд загалом. Активне використання такої можливості судами та пенітенціарними установами - ефективний засіб реалізації процесуальних прав осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
1. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - № 1.- С. 270.

2. РІшення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12.04.2012 р., Реєстраційний № 9-рп/2012 // Вісник Конституційного суду України. - 2012. - № 3. – С. 41.

3. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо скасування відеоконференцій» № 2305 від 15 лютого 2013 р. (автор - н. д. України Москаль Г.Г.) // Електронний ресурс. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45773

4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 9-10. Ст. 88.

5 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції : Закон України № 5041-VI від 04.07.2012 р. // Голос України. – 2012, 14 серпня.

6. Пояснювальна записка народного депутата України В.В. Писаренка до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції» // Електронний ресурс. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42389

7. Про затвердження Інструкції про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних (засуджених) за вимогою судових органів: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України № 705 від 16.10.1996р. // База даних «Право: Законодавство України». - системний реєстраційний номер №  Z0662-96.

8. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо скасування відеоконференцій» № 2305 від 15 лютого 2013 р. // Електронний ресурс. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45773
 

 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру