Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Адміністративна юстиція – це окремий вид судочинства, тож є підстави для її автономії: таку позицію висловили учасники низки круглих столів

Вищий адміністративний суд України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні (проект «Підтримка розвитку адміністративної юстиції») провели серію круглих столів щодо реформування адміністративної юстиції в Україні, які відбулися 13 червня у Львові, 15 червня у Дніпрі, 17 червня у Харкові та 22 червня 2016 року у Києві. 

Участь у круглих столах взяли представники вищих спеціалізованих судів, всіх апеляційних та окружних адміністративних судів, а також судді загальних та господарських судів Львова, Дніпра, Харкова та Києва, представники місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, наукових кіл та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

 

Доповідачами виступали Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло (у Харкові та Києві), заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович та завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянської академії», професор, експерт Координатора проектів ОБСЄ в Україні Микола Козюбра (всі заходи),  суддя Конституційного Суду України, Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адміністративних суддів» Олександр Пасенюк (у Львові та Києві). Також доповідачами виступали:

       у Львові – заступник голови Львівського апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олег Кравців та професор кафедри спеціальних юридичних дисциплін навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства і природокористування Сергій Штогун;

       у Харкові – суддя ВАСУ Валентина Ємельянова, суддя ВАСУ, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Володимир Бутенко та голова Харківського апеляційного адміністративного суду Геннадій Бершов;

       у Дніпрі – голова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олександр Мартиненко, заступник голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Володимир Поплавський, суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сергій Уханенко, голова Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудивус та проректор з наукової роботи Класичного приватного університету, професор Антон Монаєнко;

       у Києві – заступник голови Київського апеляційного адміністративного суду Василь Ключкович та суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Василь Ільков.

Учасники заходів обговорили найбільш актуальні питання реформування судової влади та законодавства про адміністративне судочинство у контексті здійснення конституційної реформи, зокрема змін до Конституції України в частині правосуддя і нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимоги до судді адміністративного суду у світлі проведення первинного кваліфікаційного оцінювання з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ним правосуддя.

Виступаючи під час засідань Голова ВАСУ Олександр Нечитайло зазначив, що навіть попри спірну в українських реаліях рекомендацію Венеціанської комісії ліквідувати вищі спеціалізовані суди, європейські експерти зробили виняток для адміністративних судів та запропонували для них повну автономію, що дозволило б забезпечити швидкий та якісний розгляд справ у сфері публічно-правових відносин, сформувати єдину судову практику.

Натомість ідея підпорядкування адміністративної юстиції принципам загальної юрисдикції, закладена в основу останніх конституційних змін, а також нового закону «Про судоустрій і статус суддів», нівелює можливість її існування на основі європейських принципів та стандартів.

О. Нечитайло висловив переконання, що ідея об’єднання адміністративних судів із судами загальної юрисдикції є хибною та не принесе користі для утвердження верховенства права, для забезпечення права особи на неупереджений і справедливий суд.  Реформа, яка знайшла законодавче втілення, на жаль, нагадує намагання реанімувати судову систему тоталітарного режиму. Отже, є підстави стверджувати про знищення вертикалі адміністративних судів. Така позиція не є державницькою, тому що реформа судової системи не повинна бути самоціллю чи засобом задоволення певних політичних амбіцій. При обранні моделі судової системи вирішальними критеріями мають бути інтереси громадян та захист їхніх прав.

Очільник ВАСУ вважає, що тільки у процесі конструктивного діалогу представників усіх гілок влади та науковців можна сформувати оптимальну законодавчу основу для реформування судової системи.

Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович зазначив, що судді як громадяни зацікавлені у тому, щоб у країні панував Закон. На його переконання, порушення, які допущені під час прийняття законів у спосіб лобіювання, торгів, з нехтуванням норм Конституції і регламенту – це міна у правовому регулюванні реалізації прав громадян на судових захист.  Прийнявши у такий спосіб Закон «Про судоустрій і статус суддів», представники влади продемонстрували, що не думають про захист людей. Натомість триває боротьба за ринок судових послуг.

Михайло Смокович наголосив на тому, що народ контролював владу через адміністративні суди. Нинішнє реформування структури судів свідчить про згортання адміністративної юстиції в Україні, таким чином влада демонструє, що боїться власного народу.

Також, Михайло Смокович доповів про роботу однієї з груп Ради з питань судової реформи (до складу якої він входить), яка працює над удосконаленням процесуального законодавства.

За його словами, у процесі роботи над уніфікацією процесуального законодавства стало зрозуміло, що адміністративне судочинство не можна уніфікувати з господарським і цивільним. Тому Кодекс адміністративного судочинства був відокремленим, таким чином триває робота над його розвитком. До речі, це учергове свідчить, що адміністративне судочинство – це вид судочинства, а не спеціалізація.

Однією з ключових на круглих столах була доповідь завідувача кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянської академії», доктора юридичних наук, професора, експерта Координатора проектів ОБСЄ в Україні Миколи Козюбри, у якій він зазначив місце адміністративних судів у системі судоустрою України.

Передусім, Микола Козюбра зазначив, що загалом за 20 років від прийняття Конституції ми, справді, живемо з Конституцією, але ніколи не жили за Конституцією. І підтвердженням цьому є той брутальний нігілізм, який проявила Верховна Рада України, ухваливши 2 червня 2016 року зміни до Конституції у частині правосуддя і, особливо, приймаючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Абсурдно, що спочатку в цілому приймався Закон «Про судоустрій і статус суддів», а потім зміни до Конституції.

Якщо зважати на те, що у змінах до Конституції і в Законі закріплені деякі положення, які з позиції європейських стандартів є досить прогресивними, то не можна з точки зору верховенства права проводити ці закони незаконними і неправовими методами, як це відбулося у Верховній Раді.

«Урок, який подала Верховна Рада у цьому плані усьому суспільству, і тим молодим суддям, на яких розраховують політики, що вони прийдуть на зміну старшого покоління, не найкращий», – наголосив М. Козюбра.

Він нагадав, що судова реформа не сходить з порядку денного з часів набуття Україною незалежності, але кожна влада намагалася зробити судову владу підконтрольною собі. Не є виключенням і те, що зроблено при нинішніх змінах, особливо це простежується у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

У той же час, судова реформа необхідна сьогодні, і повноцінною, без внесення змін до Конституції України, вона бути не могла. Це стосувалося, зокрема, і вилучення із процедури призначення чи обрання суддів політичного органу, яким є Верховна Рада, змін щодо кваліфікаційних вимог до суддів, тощо. Микола Козюбра також вважає позитивним те, що у Конституції будуть закріплені адміністративні суди.

«Я намагався робити аналіз конституцій інших країн. І у тих країнах, де згадка у конституції про адміністративні суди, там обов’язково рано чи пізно встають на позицію відносно відокремлення адміністративних судів від судів загальних. Ця згадка дає можливість, якщо не сьогодні, то завтра  створити автономну систему адміністративних судів», – закликав суддів адмінсудів до певного оптимізму Микола Козюбра.

Експерт також назвав ряд аргументів, які свідчать про особливу специфіку адміністративної юстиції, яка відрізняє її від інших.

Перший аргумент. Це не просто суд, який захищає права і свободи людини, а захищає права і свободи людини саме від посягань з боку влади, державних чиновників.

Другий аргумент. Зазначена особливість функцій адміністративної юстиції тягне за собою іншу – особливість адміністративного судочинства. Принцип змагальності, на засадах якого здійснюється судочинство у загальних судах, у адміністративних судах далеко не завжди має вирішальне значення. Судді адмінсудів ще оперують, відповідно до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, принципом офіційності. Тобто, суддя не обмежуються тими доказами, які надають сторони в адміністративному процесі, а за власною ініціативою може збирати докази. У зарубіжній літературі такий принцип іменується дослідницьким або пошуковим. Це робиться для забезпечення принципу пропорційності – адже сторони далеко нерівні. З одного боку сильна влада, в особі відповідних органів державної влади, чиновників, а з другого – може бути пересічний громадянин. Для того, щоб збалансувати сили сторін, запроваджено цей пошуковий принцип в адмінсудочинстві.

Третій аргумент викликаний попередніми двома особливостями і функціями адмінсудів і адміністративного судочинства. Це проблема юридичної аргументації. В адміністративному процесі аргументація наближається до наукової, чого не можна сказати про загальні суди, де на аргументацію рішень впливають не лише логіка, а ще й такі фактори, як психологічний, а також ораторське мистецтво адвоката чи прокурора.

Саме через те, що функції адміністративних судів, адміністративне судочинство і теорія аргументації свідчать про істотні особливості адміністративної юстиції, тому і кваліфікаційні вимоги до суддів адміністративних судів мають бути вищими, ніж для суддів інших судів.

Все це свідчить про те, що варто підтримати ідею відносної автономії адміністративної юстиції, наголосив Микола Козюбра.

Щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то на погляд Миколи Козюбри, у ньому відсутній перехід до триланкової системи. Так, не дивлячись на те, що новий Верховний Суд нібито й виглядає як найвищий судовий орган, наявність у його складі ще чотирьох касаційних судів є нелогічним і таким, що суперечить європейським стандартам і традиціям. Формула Верховного Суду з такою російською «матрьошкою» в українському варіанті не витримує критики.

Також він звернув увагу, що за Великою Палатою Верховного Суду залишаються невизначеними повноваження, структура судоустрою також мало чим змінена, бо кожний касаційний суд має свою вертикаль.

«Тож, сказати, що ми відмовилися від складної, не зовсім зрозумілої для людей системи – не можна. На що, до речі, звертала увагу Венеційська комісія», прокоментував Микола Козюбра.

Крім того, вразливим моментом Закону він назвав і закріплення у ньому двох вищих судів: антикорупційного і патентного: «Що це за суди? Який їх статус? В Законі не визначено.  Якщо це особливі суди, то вони заборонені і чинною Конституцією, і змінами, внесеними до Конституції. Якщо це спеціалізовані суди, то виникає запитання, які їхні стосунки із іншими, і у першу чергу, Верховним Судом? Якщо це вищі суди, то очевидно за логікою мали б бути і нижчі суди, яких немає. Тобто, це недолугості, які потрібно виправляти».

Експерт також висловив сумнів стосовно можливості забезпечення єдності судової практики у такій конструкції Верховного Суду, яка пропонується новим законом.

Микола Козюбра висловив думку, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не витримає випробування часом. Представники законодавчої, виконавчої влади й Адміністрації Президента України мали би взяти до уваги рекомендації, які напрацьовують фахівці під час семінарів і круглих столів.

Професор кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук Володимир Бевзенко, у ході обговорення теми реформування судової влади під час заходу у Києві, відзначив: «Можливо це  і потрібно, але, ліквідувавши Вищий адміністративний суд України і набравши нових суддів, чи буде запропоновано дієвий інструмент для розв’язання адміністративних спорів? Чи будуть нові судді в Касаційному адміністративному суді належно обізнані із адміністративним правом і готові правильно захищати суб’єктивні права, якщо вони не знатимуть судову практику, до якої йшов понад десяток років і Вищий адміністративний суд, і всі адміністративні суди? Я маю великі побоювання, що новостворений Касаційний адміністративний суд запрацює належно, ефективно у потрібний час».

Під час круглого столу у Києві ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук висловив позицію, що великою перемогою судової реформи є те, що адміністративна юстиція закріплена у Конституції України як основний інститут захисту прав людини: «Незалежно від того, як виглядає система устрою судів України, ніщо не заважає адмін’юстиції бути гарантією захисту прав людини». Він не виключає, що у подальшому адміністративна юстиція може стати автономною.

Микола Оніщук зазначив, що до судів прийдуть багато нових суддів, яким потрібно буде набувати досвід, та побажав діючим суддям успішно подолати кваліфікаційні бар’єри.

Заступник Голови ВАСУ Михайло Цуркан, у свою чергу, зазначив, що доцільність існування окремого касаційного адміністративного суду неодноразово підкреслювали міжнародні партнери з Європи та США, і пропозиції щодо ліквідації ВАСУ не відповідають цій рекомендації.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ, доцент кафедри адміністративного права юридичного факультету імені Тараса Шевченка Роман Куйбіда також висловив побоювання щодо великої ймовірності тиску на судову владу з боку політичних сил, оскільки такі ризики закладені у змінах до Конституції та новому Законі України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути визнаним неконституційним у певних своїх положеннях. При цьому він зазначив, що реформа судової влади дійсно є необхідною з огляду на низький рівень довіри громадян до судів, про що свідчать зокрема результати відповідних соціальних опитувань.

У свою чергу секретар судової палати ВАСУ Дмитро Ліпський звернув увагу на можливу суттєву похибку результатів таких опитувань, зумовлену як специфікою методики опитувань (підходи до формування вибірки, наявність власного досвіду звернення до суду у респондентів), так і формуванням у громадськості відношення до судів і суддів на підставі здебільшого заяв політиків, а також постійної та нерідко необ’єктивної критики з боку ЗМІ.

Голова ВАСУ Олександр Нечитайло наприкінці обговорення відзначив наявність нагальної потреби у доопрацюванні нового закону та належному закріпленні місця адміністративної юстиції, що є необхідною умовою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів осіб.

На завершення роботи круглого столу національний спеціаліст проектів у сфері верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Ірина Іванків зазначила, що Координатор проектів ОБСЄ Україні підтримує автономність адмін’юстиції. Також вона повідомила, що за результатами низки круглих столів, які відбувалися протягом червня у Харкові, Львові, Дніпрі та Києві, будуть підготовлені пропозиції та оприлюднені виступи, що звучали на цих заходах.


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру