Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Відбувся круглий стіл «Європейські стандарти суддівської незалежності, ефективності та професіоналізму як складова судової реформи в Україні»

 

21 травня 2014 у Верховному Суді України відбувся круглий стіл «Європейські стандарти суддівської незалежності, ефективності та професіоналізму як складова судової реформи в Україні». Захід організовано Верховним Судом України у рамках Проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні». Проект здійснюється за фінансової підтримки уряду Королівства Швеція.

Від Вищого адміністративного суду України у заході взяли участь суддя ВАСУ Валентина Ємельянова, начальник Правового управління  Вадим Демченко.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк подякував представникам органів Ради Європи, міжнародним експертам, уряду Швеції і запросив присутніх до активного обговорення актуальних проблем, які стоять перед Україною.

Також до присутніх звернулись народні депутати України. Зокрема, член Вищої ради юстиції Сергій Власенко повідомив, що за двадцять років не розроблено єдиної концепції судової реформи, відповідно, не проведено й самої судової реформи. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Наталія Агафонова відзначила, що, незважаючи на знання стандартів функціонування судової влади, їх не змогли закласти на конституційному рівні. Отже, сьогодні суспільство має великий шанс для проведення концептуальної судово-правової реформи як підвалини незалежної судової влади. На необхідності зберегти баланс і досягти компромісу між тим, чого Україна потребує для проведення реформ, та тим, що вона може отримати від європейських інституцій, наголосив член Венеціанської комісії, заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Пилипенко. Також він відзначив, що необхідні спільні тактичні рішення для досягнення стратегічної мети.

Заступник Міністра юстиції України Руслан Рябошапка зауважив, що здійснення судової реформи в Україні має стати одним із пріоритетів державної політики. Адже довіра до судової системи у суспільстві падає і вже сягнула «нульової» відмітки. У цьому винні всі – і самі судді, і все суспільство, констатував доповідач.

Незалежність судової влади дуже важлива для функціонування правового суспільства, наголосив Посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат. Виходячи з ситуації в Україні, і враховуючи сприйняття судової влади, яке склалося у громадян, для успішного проведення судової реформи потрібно створити передумови, які виключатимуть корупцію і забезпечуватимуть верховенство права.

Директор Департаменту правосуддя та юридичної співпраці Ради Європи Ханне Юнкер зазначила, що за європейськими стандартами першочерговим завданням судової влади є надання якісних судових послуг населенню. Також експерт назвала основні проблеми судової влади, які різною мірою наявні у всіх державах Ради Європи. Серед проблемних питань: втручання виконавчої влади в роботу судової системи, недовіра людей до судів, надмірна тривалість судового провадження, корупція, хронічне невиконання судових рішень, політизація судових органів. Також пані Юнкер підкреслила, що Рада Європи готова і надалі співпрацювати з Україною, однак і українська держава повинна стати більш активною у своєму прагненні до змін.

Спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи Йорун Шоккенброк звернув увагу на те, що реформування судової влади - найменш суперечлива частина загального пакету реформ в Україні. Але, незважаючи на високий рівень очікувань, більшість зобов’язань не виконано і майже відсутній прогрес у цьому напрямі. Доповідач наголосив, що судова реформа – це не тільки зміна законодавства, це, насамперед, створення відповідного клімату у суспільстві, зміна ментальності народу, відновлення довіри людей до судової влади. Пан Шоккенброк підкреслив, що Рада Європи має значний досвід в інформуванні суспільства, зокрема, й для створення передумов відновлення довіри до судової системи.

Із доповіддю «Моніторинг виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітетом міністрів Ради Європи» виступив заступник керівника Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету міністрів Ради Європи Фредрік Сундберг. Доповідач ознайомив учасників зібрання з діяльністю Комітету міністрів Ради Європи як керівного органу Ради Європи, до складу якого входять представники 47 держав-членів. Комітет міністрів – це міждержавна інституція, яка здійснює особливий контроль у вигляді моніторингу за рівнем виконання та впровадження рішень Європейського суду з прав людини та дотримання державами-членами Ради Європи відповідності до Європейської конвенції з прав людини. Важливим є те, підкреслив пан Сундберг, що уряд України взяв зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ.

За даними моніторингу стосовно України було прийнято 962 рішення, лише п’ять із яких виконано. Це засвідчує низький рівень виконання рішень Європейського суду з прав людини. Доповідач наголосив, що 127 із цих рішень вказують на структурні проблеми, які потребують законодавчого вирішення. Експерт, зокрема, виділив повільну адаптацію норм законодавства та наявність у ньому прогалин, втручання у діяльність судів, демонстрацію неповаги самих суддів до своїх колег через повторне відкриття справ, намагання голів судів впливати на роботу суддів, відсутність єдиної судової практики, невиконання судових рішень. Відзначив пан Сундберг і позитивні зрушення, а саме, зменшення прокурорського впливу на суддів.

Професор з прав людини, директор Адвокатського центру з прав людини в університеті Міддлсексу (Лондон) Філіп Ліч питання європейських стандартів правосуддя як основних принципів під час слухання справи в Європейському суді з прав людини розглянув на прикладі справи «Олександр Волков проти України». Зокрема, він відзначив порушення статей 6 та 8 Європейської конвенції з прав людини, через які ЄСПЛ прийняв безпрецедентне зобов’язальне рішення про поновлення на посаді. Серед цих порушень, зокрема, незабезпечення незалежності і безсторонності суду, ненадання гарантій правосудності, відсутність правової визначеності, порушення принципу законності суду та права на приватне життя.

Про питання дисциплінарної відповідальності судді у справі «Олександр Волков проти України» розповів керівник Головного управління з питань судоустрою та правової політики Адміністрації Президента України Олександр Волков. Доповідач наголосив, що основні проблеми дисциплінарної відповідальності судді та шляхи їх вирішення висвітлені у рішенні Європейського суду з прав людини. Олександр Волков порушив питання щодо необхідності встановлення чітких критеріїв правової визначеності діяльності судді. Вузький спектр санкцій, які застосовуються до суддів, може бути вагомим важелем впливу на них, вважає доповідач.

Темі стандартів, які розробляються Консультативною радою європейських суддів стосовно незалежності судової влади, та порівняльному огляду судових систем у Європі присвятив свою доповідь Президент Міжнародної асоціації суддів, голова місцевого суду Флорідсдорфа Герхард Райсснер. Доповідач звернув увагу на Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», відзначивши, що цей закон є лише першим кроком, який не може вирішити всі проблеми. Багато країн мають певні недоліки у дотриманні основних стандартів правосуддя, відмінність між державами полягає у намаганні змінити ситуацію та виправити її.

Окрему увагу пан Райсснер приділив діяльності Вищої ради юстиції, наголосивши, що більшість членів цієї інституції мають бути суддями, обраними до цього органу колегіально. За європейськими стандартами основними завданнями Вищої ради юстиції є сприяння незалежності суддів і надання гарантій незалежності судовій владі, підкреслив доповідач. У різних країнах Європи існують аналогічні інституції, які працюють у двох основних напрямах. Один із них – забезпечення кар’єрного зростання суддів, вирішення кадрових питань, як наприклад, в Італійській Республіці. Другий напрям – управління судовою системою, зокрема, вирішення питань фінансового забезпечення судової влади. У деяких країнах паралельно функціонують два відповідних органи, кожен із яких виконує одне з цих завдань.

Окремою проблемою у незалежності судової влади стоїть питання внутрішньої незалежності суддів. Пан Райсснер повідомив, що найбільш повно принцип незалежності окремих суддів сформульовано в Основних принципах, які стосуються незалежності судових органів, схвалених Генеральною Асамблеєю ООН.

Про діяльність та висновки Консультативної ради європейських суддів розповів спів-секретар Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) та Консультативної ради європейських прокурорів (КРЄП) Арташес Мелікян. Доповідач поінформував, що Консультативна рада європейських суддів створена Комітетом міністрів Ради Європи і є єдиною структурою, яка складається тільки з діючих суддів – представників 47 держав-учасниць та країн спостерігачів. Основною метою діяльності КРЄС є надання консультацій та дорадчої допомоги. Результати роботи Консультативної ради викладені у вигляді висновків, кожен з яких присвячений забезпеченню неупередженості та незалежності суддів.

У другій частині засідання учасники круглого столу обговорили українські конституційні й законодавчі реформи щодо судової влади та їх відповідність європейським стандартам незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади.

Із доповіддю «Реформування ролі й функцій Верховного Суду України та європейські стандарти» на круглому столі виступив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. Він, зокрема, зупинився на пропозиціях Верховного Суду України Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України. Ярослав Романюк нагадав, що ці пропозиції, кожна з яких базується на відповідних міжнародних стандартах у галузі судочинства, прав та свобод людини, судді Верховного Суду України детально обговорили й затвердили на Пленумі. І дуже дивним видається те, зауважив Голова Верховного Суду України, що народні депутати не врахували сконсолідовану позицію суддів найвищого судового органу країни у ключових моментах реформування вітчизняної судової системи і побудови європейської моделі судочинства. Йдеться, зокрема, про необхідність відновлення в Україні триланкової системи судів загальної юрисдикції на чолі з Верховним Судом України – з метою спрощення доступу громадян до суду, забезпечення судового розгляду у розумні строки, економії бюджетних коштів. На часі також – запровадження спеціалізації розгляду справ на рівні судів (місцевих, апеляційних та Верховного), а не між судами, коли людина не може збагнути, до якої ж юрисдикції їй податися і роками ходить по судовому колу. На неприпустимість цього вказав, зокрема, і Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Мосендз проти України». Адже, зазначив Ярослав Романюк, не можна не враховувати, що серед ключових стандартів Ради Європи у сфері правосуддя є ефективність, доступність, правова визначеність судового розгляду.

Голова Верховного Суду наголосив також на необхідності вирішення питання допуску справ до перегляду Верховним Судом України. Сам по собі той факт, що спеціалізований суд, який розглядав справу, вирішує, передавати її до Верховного Суду чи ні, породжує у суспільстві недовіру до такого рішення суду, переконаний Ярослав Романюк. На його думку, державі і людям потрібен ефективний судовий устрій, і перейматися цим мають усі державні інституції: досить піддавати критиці чинне законодавство, треба спільно напрацьовувати зміни до нього, діяти сконсолідовано на рух уперед. У цьому сенсі Голова Верховного Суду висловив сподівання, що позиція суддівської спільноти буде почута і врахована законодавцями, зокрема, і при підготовці остаточного варіанту проекту нової Конституції України.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук свій виступ присвятив конституційним засобам забезпечення ефективності та професіоналізму судової влади. Він звернув увагу на те, що, оскільки не всі європейські стандарти у сфері правосуддя імплементовано в Україні, це створює проблеми у їх застосуванні. Однак законодавець використовує те, що можна змінити вже зараз. Приміром, значним позитивом є те, зауважив доповідач, що Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» вперше процедуру призначення суддів на адміністративні посади виведено з політичних відносин. Закладено й нові принципи формування Вищої ради юстиції, що, на переконання Миколи Оніщука, є важливим елементом оздоровлення судової системи України.

Член Правління Центру політико-правових реформ, доцент Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка Роман Куйбіда також наголосив на необхідності реформування Вищої ради юстиції. І це можна зробити наразі, не чекаючи внесення змін до Конституції, оскільки це тривалий процес. Має набути реального змісту суддівське самоврядування, а найвищі його органи – з’їзд суддів та Рада суддів України, сформовані відповідно до положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», мають стати авторитетними інституціями, яким довірятимуть і судді, і суспільство.

Своє бачення щодо відповідності поточної конституційної реформи судової системи України європейським стандартам висловив експерт з питань права Центра Разумкова, професор Києво-Могилянської академії Віктор Мусіяка. На його думку, те, що громадянське суспільство хоче, аби судова влада враховувала і його бачення шляхів розвитку судової системи, є цілком нормальним для демократичного суспільства. Над створенням формату такої взаємодії мають працювати обидві сторони.

Завідувач кафедри державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Козюбра завжди відстоював необхідність відновлення в Україні триланкової судової системи на чолі з Верховним Судом. На його переконання, тільки за такої моделі найвища судова інстанція України через свої рішення зможе реально забезпечувати єдність судової практики в державі.

На завершення засідання круглого столу його учасники обговорили Рекомендації Ради Європи щодо судової реформи в Україні, напрацьовані Парламентською Асамблеєю, Комітетом Міністрів, Європейським судом із прав людини, Венеціанською комісією, Консультативною радою європейських суддів та Консультативною радою європейських прокурорів.

Джерело: офиційний веб-сайт ВСУ


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру