15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припиняє процесуальну діяльність

До уваги громадян! ВАСУ припиняє надавати інформацію про рух справи через додаток Viber

Проект Twinning «Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів в Україні» (фінансується Європейським Союзом)

Проекти Twinning

Слово "Twinning" походить від англійського слова "a twin" – "близнюк" і загалом використовується для опису рівноправного співробітництва.

Twinning – це інструмент інституціональної розбудови і нова форма безпосереднього технічного співробітництва між органами влади держав – членів ЄС та країн-бенефіціарів. Twinning має на меті допомагати країнам-бенефіціарам покращувати та підсилювати адміністративне функціонування органів державної влади, їх структуру, людські ресурси, управлінський потенціал, що має сприяти апроксимації acquis communautaire (законодавство ЄС).

Інструмент Twinning містить в собі рамки, які регулюють співпрацю між державним органом (бенефіціаром) та органом-партнером від країни – члена ЄС. Разом вони розробляють та впроваджують проект Twinning в країні-бенефіціарі.

Визначальною рисою проекту Twinning є безпосередній обмін специфічним досвідом у окремо взятій сфері державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачу “ноу-хау” та передової практики між державними органами країн – членів ЄС та їхніми партнерами-бенефіціарами, випрацювання унікального національного досвіду.

На відміну від інших видів технічної допомоги, проекти Twinning не є класичною технічною допомогою, яка передбачає односторонню підтримку. Проекти Twinning мають бути спрямованим на вирішення конкретної проблеми і має завершитися досягненням обов’язкових результатів, за що несуть відповідальність керівники проекту – державні службовці високого рівня з країни – члена ЄС та країни-бенефіціара.

Зі сторони адміністрацій країн-членів ЄС основним внеском у проект Twinning, який зумовить у перспективі необхідні зміни, є команда коротко- та середньострокових експертів ЄС – практиків впровадження acquis у державних органах нових країн – членів ЄС, країн-кандидатів та потенційних кандидатів до ЄС. Запропоновані експерти не можуть бути приватними консультантами, а є державними службовцями аналогічних органів, або представниками уповноважених органів (Mandated Bodies) країн – членів ЄС. Пропозиції стосовно партнерства в рамках проектів Twinning оцінюються лише на основі їхньої якості та відбір здійснюється за особливою процедурою.
 
У кожному проекті працює керівник проекту від країни – члена ЄС (Member State Project Leader – MS PL) та постійний радник проекту Twinning (Resident Twinning Adviser – RTA). У країні-бенефіціарі також визначаються дві ключові посади: керівник проекту від країни-бенефіціара (Beneficiary Сountry Project Leader – BC PL) та партнер постійного радника проекту (Resident Twinning Adviser Counterpart).

Постійний радник проекту призначається органом влади країни-члена ЄС або уповноваженим органом країни-члена ЄС для роботи над впровадженням проекту в органі-бенефіціарі (або іншому органі-партнері) упродовж, щонайменше, 12 місяців.

Керівники проекту від обох сторін відповідають за загальне спрямування та координування проекту. Результат досягається завдяки чітко спланованим і розрахованим заходам, що прописані в Робочому плані (Work Plan) проекту Twinning.
 
Виконавцями проектів Twinning є неприбуткові організації, котрі мають менший, порівняно із консалтинговими фірмами, досвід виконання контрактів, але постійно працюючи з проектами Twinning, вони підвищують професіоналізм у цій сфері. Їм доводиться стикатися з такою проблемою як нестача персоналу, адже у проектах Twinning не передбачається залучення до реалізації проектів Twinning місцевих експертів (окрім персоналу органу-бенефіціара та асистентів RTA).

Цикл проекту Twinning вимагає значних витрат людських ресурсів та робочого часу для підготовки проектів та його реалізації.

У рамках реалізації проектів Twinning передбачені такі види діяльності, як консультування (щодо підготовки законопроектів, організаційно-інформаційні питання тощо), тренінги, навчально-ознайомчі поїздки та стажування. Всі види діяльності та витрат, передбачені на виконання проектів Twinning та усіх пов’язаних з цим процедур викладені у Керівництві з використання інструменту Twinning, 2009 (Manual) Докладніше див. на сайті  www.twinning.com.ua .
 .
Проект Twinning може бути як класичний Twinning (Classic, тривалістю до 36 міс.) і бюджетом до 2 млн. євро або як полегшений Twinning (Light, тривалістю до 6 міс.) та бюджетом 250 тис. євро.

Співпраця в рамках проектів Twinning надає такі можливості:

• Обмін досвідом і знаннями на основі рівноправного спілкування між партнерами проекту Тwinning ("від державного службовця до державного службовця");
• Впровадження кращої практики органів влади країн-членів ЄС;
• Досвід в управлінні проектами технічної допомоги, зокрема Тwinning;
• Взаємодоповнення, якщо партнером від ЄС виступає консорціум;
• Досягнення відповідності національного законодавства у певній сфері  нормам та стандартам ЄС;
• Встановлення довгострокових робочих взаємин, створення професійних мереж і, відповідно, покращення поінформованості про країну-бенефіціарf серед країн – членів ЄС;
• Проведення навчальних тренінгів, покращення професійних спроможностей;
• Розроблення та впровадження адаптованих нормативно-правових актів, що є необхідною умовою виконання досягнутих домовленостей між країною-бенефіціаром та ЄС (спільні угоди, плани дій, інтеграція у спільний внутрішній ринок Європейського Союзу);
• Зміни в організаційній практиці та культурі, покращення комунікації та координації між органом-бенефіціаром та парnнерами з ЄС.

Історична довідка

Впровадження інструменту Twinning було започатковано Європейською Комісією в 1997 році у контексті розширення Європейського Союзу. Цей новий інструмент інституціональної розбудови був створений з метою інтеграції законодавства ЄС у законодавство країн-бенефіціарів. На сьогодні впроваджено більше двох тисяч проектів Twinning.

У травні 1998 року розпочалася реалізація інструменту Twinning, яка сприяла розбудові професійної мережі державних службовців органів влади країн – членів ЄС і тих країн, де імплементувалися проекти Twinning (Центральної та Східної Європи Західних Балкан Середземномор’я).
 
Україні першій серед країн СНД став доступним цей новий механізм співробітництва з країнами – членами ЄС. Поширення інструменту Twinning на Україну свідчить про важливе значення, що надається поглибленню інтеграції України та Європейського Союзу. Станом на липень 2011 року в Україні було започатковано 51 проект, з них 14 завершено, 6 реалізовуються, ще 9 почнуть виконуватися найближчим часом, решта знаходяться на різних етапах підготовки. Докладнішу  інформацію див. на сайті  www.twinning.com.ua .

Принципи

Кожен проект Twinning розробляється та імплементується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спроможності на основі низки головних принципів:

1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.

2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери по проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте, від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.

3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.

4. Партнери по проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.
 
5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, в якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.

Проект «Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів в Україні»

Тривалість проекту: 2 роки.

Початок проекту: з 1 вересня 2011 року, фаза імплементації проекту – з 1 жовтня 2011 року до 30 вересня 2013 року.

Партнери ВАСУ в реалізації проекту: Франція (Державна Рада) – старший партнер, Литва (Верховний адміністративний суд), Швеція (Державна судова адміністрація).

Загальна мета проекту: підвищення функціональної якості адміністративних судів шляхом розвитку їх функціональних можливостей і впровадження передової європейської та світової практики, і таким чином зміцнення верховенства права в Україні.

Ціль проекту: полягає у наданні допомоги адміністративній юстиції в Україні, представленій Вищим адміністративним судом України, у процесі створення адміністративної судової системи відповідно до демократичних принципів і передовою практикою ЄС, шляхом підвищення інституційних можливостей, вдосконалення адміністративного судочинства і якості рішень адміністративних судів, а також шляхом підвищення обізнаності громадян щодо адміністративної юстиції.

Опис проекту:

Проект має чотири компоненти, кожен з яких спрямований на підвищення якості адміністративного судочинства і досягнення визначених результатів.

В рамках Компоненту А «Розширення інституційних можливостей адміністративного судочинства» очікується досягнення таких результатів: покращення функціонування суддівського самоврядування в системі адміністративного судочинства у відповідності до європейських стандартів і згідно з передовою практикою ЄС та країн світу; покращення управління документообігом щодо справ, вдосконалення ведення судової статистики і вироблення критеріїв для визначення і розподілу робочого навантаження суддів у ВАСУ згідно з передовою практикою; покращення організаційної і методичної підтримки діяльності адміністративних судів; посилення спроможності ВАСУ щодо розробки рекомендацій по застосуванню законодавства адміністративними судами; підготовка персоналу ВАСУ щодо впровадження системи електронного управління в адміністративних судах.

Компонент B «Розвиток правових засад адміністративного судочинства» передбачає підготовку пропозиції для розробки нормативних актів стосовно адміністративного судочинства та проведення оцінки юридичних, соціальних, фінансових і політичних наслідків таких актів.  Зокрема, планується опрацювати такі теми: визначення поняття адміністративних договорів; правовий статус суду, який виступає в ролі сторони у адміністративній справі, визначення критеріїв, які застосовуються для представництва сторін в адміністративному суді; доступ до інформації щодо судової практики Європейського Суду з прав людини; забезпечення принципу правової визначеності; вирішення доктринальних проблем адміністративного права і адміністративного процесу; впровадження процесуальних фільтрів на рівнях апеляційної та касаційної інстанцій; виконання рішень судів щодо державних установ, вільний доступ до судових рішень.

Компонент C «Підвищення спроможності у проведенні навчання у сфері адміністративного судочинства» спрямований на підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату ВАСУ та інших адміністративних судів. Буде проведене навчання майбутніх тренерів з метою реалізації навчальної програми для адміністративних судів та підготовлені пропозиції щодо навчальної програми для адміністративних судів.

Компонент D «Підвищення обізнаності громадськості щодо адміністративного судочинства» спрямований на підвищення рівня поінформованості українського суспільства про адміністративні суди. Ці заходи зможуть підтримати нещодавно створену мережу прес-секретарів адміністративних судів шляхом розробки для них рекомендацій, що забезпечить належну взаємодію із ЗМІ для інформування суспільства про діяльність адміністративної юстиції. Окрім підтримки в Україні мережі речників адміністративних судів, короткострокові експерти проекту також нададуть рекомендації щодо впровадження найкращих практичних прикладів зв'язків адміністративних судів з громадськістю, наприклад, столи довідок, розробка інформаційних листків і т.п. з метою підвищення рівня поінформованості українського суспільства про адміністративні суди та їхні функції.

Загалом в рамках проекту було передбачено проведення 35 заходів (візити експертів ЄС до України та підготовка ними порівняльно-правових досліджень з визначених питань і рекомендацій для ВАСУ, круглих столів, семінарів тощо), за результатами яких підготовлені звіти і рекомендації експертів ЄС для ВАСУ з питань здійснення адміністративного судочинства, удосконалення законодавства у сфері адміністративної юстиції; будуть розроблені рекомендації щодо покращення організації діяльності адміністративних судів; судді та працівники ВАСУ, інших адміністративних судів пройшли навчання в рамках підготовки тренерів та розроблені рекомендації щодо навчальної програми для потреб адміністративних судів. Також відбулося 7 навчальних візитів та стажувань у країнах-членах ЄС (Франція, Швеція, Литва, Естонія), в яких взяли участь більше 40 осіб. В рамках виконання заходів проведено більше 20 порівняльно-правових досліджень з визначеної тематики на основі передової практики країн-членів ЄС, переклад інформаційно-аналітичних матеріалів (обсяг 6 000 стор.)

За правилами проектів Twinning на період тривалості проекту до органу-бенефіціара (ВАСУ) прибуває постійний радник проекту, який працює у його приміщенні.

Відповідальні за реалізацію проекту з боку ВАСУ:

Керівник проекту Twinning – Ліпський Д.В., заступник Голови Вищого адміністративного суду України,
Контактна особа ВАСУ з питань впровадження проекту – Пилипець С.В., начальник відділу міжнародно-правового співробітництва.

Відповідальні за реалізацію проекту з боку країн-членів ЄС:

Керівник проекту від Франції – Ів Дутрійо, державний радник, Державана Рада Франції,

Керівник проекту від Литви – Віргіліус Валанчіус, суддя Вищого адміністративного суду Литви, молодший керівник проекту Twinning з боку сторони ЄС,

Керівник проекту від Швеції – Бодін Гьоран, Голова Апеляційного адміністративного суду м. Гьотенбург, молодший керівник проекту Twinning з боку сторони ЄС,

Постійний радник проекту – Крістоф Вюртц, заступник Голови Апеляційного трибуналу м. Версаль (Франція),

Також впровадженню проекту сприяло Агентство Франції з питань міжнародного правового співробітництва (ACOJURIS).