Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

У Львові обговорили проекти процесуальних кодексів

31 травня 2017, 10:36

 

29 травня 2017 року у Львові відбулася конференція «Нове процесуальне законодавство  шлях до ефективності судової влади»

      У заході узяли участь керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Андрій Кавакін, завідуючий Відділом представництва інтересів Президента України у судах Адміністрації Президента Віктор Короленко, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Анна Огренчук, судді загальних і господарських судів.

 

Від адміністративних судів у конференції взяли участь суддя, заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович, суддя ВАСУ Наталя Блажівська, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук, суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Анна Лебедєва.

На заході обговорили загальні питання судового процесу, новації цивільного, господарського та адміністративного процесів, а також зміни у частині міжнародного комерційного арбітражу у контексті реформування процесуального законодавства.

Проекти процесуальних кодексів, розроблені Радою з питань судової реформи при Адміністрації Президент України, були представлені у парламент як законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» 6232, але не був внесений до порядку денного Верховної Ради України через відсутність голосів.

Керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Андрій Кавакін  зазначив, що Рада Європи планує провести оцінку проектів процесуальних кодексів. Він також звернув увагу, що для іноземних експертів принципове значення мають ряд аспектів. Верховний Суд має працювати ефективно і виконувати свої касаційні функції. Також важливим є виконання Україною рішень національних судів та ЄСПЧ, вирішення проблем надмірного розгляду спорів, забезпечення єдності судової практики тощо.

Під час своєї доповіді «Загальна концепція реформування процесуального законодавства України» завідуючий відділом представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України Віктор Короленко висловив сподівання, що проект процесуальних кодексів, який подано Президентом як невідкладний, буде прийнятий до завершення поточної сесії.

В. Короленко зазначив, що серед ключових цілей нового процесуального законодавства – ефективність судового захисту.  Суд має сприяти сторонам в ефективному користуванні своїми процесуальними правами. Також, він звернув увагу на ряд позитивних новел, таких як електронне правосуддя, розширення способів мирового врегулювання спорів, нових механізмів визначень юрисдикції та підсудності спорів тощо.

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук у своїй доповіді звернув увагу на проблемні питання єдності судової практики. Він зазначив, що закон «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що ВС є найвищим судом у системі судоустрою, який забезпечує сталість та єдність судової практики. Цю функцію він здійснює, зокрема, шляхом перегляду постанов в апеляційному та касаційному порядку, наслідком чого будуть правові висновки ВС.

Водночас проект закону про внесення змін до процесуальних кодексів передбачає, що під час застосування норм права у спірних правовідносинах суд враховує висновки, які викладені в постановах ВС.

Тож невідомо, як ВС має реагувати у випадку, коли він виявив відхід від свого правового висновку, але справа не підлягає касаційному оскарженню хоча б через те, що ніхто не подав касаційну скаргу.

Крім того, ч.6 ст.13 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначають, що висновки ВС враховуються іншими судами під час застосування норм права. Суд може відступити від такої правової позиції тільки з одночасним наведенням мотивів. Однак остання норма не розвивається в проекті змін до процесуальних кодексів.

В. Кравчук пояснив, що конкретні наслідки визначені лише в одному випадку – в змінах до Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що не врахування правового висновку в зразковій справі є самостійною підставою для оскарження рішення в типовій справі. Натомість для будь-яких інших справ це не є окремою підставою для оскарження рішення.

Отже, на думку судді, ці питання варто взяти до уваги під час доопрацювання проекту змін до процесуального законодавства аби через прогалини не нівелювати одну з основних функцій найвищого судового органу. 

Ключові зміни адміністративного процесу презентував заступник Голови Вищого адміністративного суду України, секретар Пленуму суду Михайло Смокович. Позитивним моментом реформування адміністративного законодавства він вважає намагання дати визначення поняттю «публічно-правовий спір», хоча запропоноване формулювання й далеке від ідеалу. Крім того, у випадку реалізації запропонованого процесуального концепта діяльність нового Верховного Суду, на думку М. Смоковича, вдасться вирішити проблему юрисдикційних спорів: кінцеву точку в таких справах має поставити Велика палата ВС. «Новий Верховний Суд буде більш мобільним, ніж нинішній», - прогнозує Михайло Смокович, кажучи про нову модель організації діяльності касаційної інстанції.

Разом з тим, заступник Голови ВАСУ акцентував увагу на запровадженні альтернативних механізмів урегулювання спорів. За його словами, яке б справедливе і законне рішення суд не ухвалив, розв’язати конфлікт, що виник між сторонами, примирити їх все одно не вдасться, тому що у будь-якій справі є переможець та переможений, не згодний з рішенням суду. Таким чином М.Смокович покладає великі надії на медіаторів.

Крім цього М. Смокович звернув увагу, що не всі проблемні аспекти адміністративного процесу вдалося врегулювати в рамках існуючого етапу судової реформи. Йдеться  про концептуальну проблему діючого законодавства: з певних категорій адміністративних справ (за позовами субєктів владних повноважень) фізична та юридична особа виступає відповідачем. На думку судді, у нинішніх конституційних реаліях передбачити у новій редакції КАС України заборону на звернення субєкта владних повноважень до суду з таких питань, на жаль, не вдасться.

 

Для підготовки матеріалу використані публікації та фото:

«Судово-юридичної газети» 

Газети «Юридична Практика»

Газети «Закон і Бізнес»

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Надіслати повідомлення
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру