15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припиняє процесуальну діяльність

До уваги громадян! ВАСУ припиняє надавати інформацію про рух справи через додаток Viber

У Києві відбувся Перший загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: синергія заради майбутнього»

Захід проведено з метою обговорення нагальних проблем взаємодії судів та ЗМІ, спільного вироблення і впровадження правил співпраці, що ґрунтуються на взаємній підтримці незалежності судової влади та праві на свободу вираження.

Форум, що відбувся 22 травня 2017 року, організовано за сприяння Українсько-Канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні. Ініціаторами його проведення стали Вища рада правосуддя, Верховний Суд України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України, Центр демократії та верховенства права, Громадське об’єднання «Детектор медіа», Інститут масової інформації, Національна спілка журналістів України за інформаційного партнерства «Юридичної газети» та «Громадського радіо».

Фото - "Юридичної практики"

У роботі Форуму взяли участь судді-спікери та прес-секретарі вищих, апеляційних та місцевих судів, журналісти, представники медійних громадських організацій. Також трансляцію форуму в режимі відеоконференцзв’язку у кожному з обласних центрів було організовано за допомогою територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

Фото з офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя

З вітальними словами до учасників форуму звернулися заступник директора відділу міжнародної співпраці Посольства Канади в Україні Дженіфер Купер, Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, виконавчий директор Інституту масової інформації, український представник міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк, Голова Ради суддів України, суддя Верховного Суду України Валентина Сімоненко, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, Голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк, виконавчий директор Громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик.

Від адміністративних судів у роботі Форуму взяли участь, зокрема, судді Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич і Володимир Кравчук, заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Марина Бояринцева, головний спеціаліст відділу інформаційно-комунікаційної діяльності Вищого адміністративного суду України Галина Гаєвська.

Фото - "Юридичної практики"

Вітаючи учасників заходу, заступник директора відділу міжнародної співпраці Посольства Канади в Україні Дженіфер Купер звернула увагу на актуальність теми – ефективне поєднання принципів свободи преси та незалежності судової влади. На її переконання, ефективна судова комунікація є важливою складовою проведення судової реформи, а тому абсолютно необхідна відкритість суддів та їхня готовність до діалогу із представниками ЗМІ.

Голова ВРП Ігор Бенедисюк зазначив, що в побудові незалежної судової системи судді та журналісти повинні бути колегами, діяти спільно. «Про те, що в судах відбуваються позитивні зміни, що суди ухвалюють справедливі рішення, що судам можна довіряти, мають сказати журналісти. Вони мають сказати про це професійно, відверто й чесно»,  – сказав І. Бенедисюк.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк наголосив, що найбільш зацікавленим у конструктивній комунікації між судами і ЗМІ насамперед є суспільство, яке потребує дійсно незалежних судів.

Виконавчий директор Інституту масової інформації, український представник «Репортерів без кордонів» Оксана Романюк виокремила три важливі сфери взаємовідносин між судами та ЗМІ: фіксування судових засідань, захист прав журналістів у судах, питання комунікації між суддями та журналістами. Оксана Романюк висловила сподівання, що налагодження комунікації між суддями та журналістами допоможе вирішити питання довіри до суддів у середовищі журналістів, крім того, сприятиме покращенню якості судових репортажів. Вона також звернула увагу на необхідність надання коментарів щодо судових справ саме суддями, оскільки думка суспільства про справу формується адвокатами, сторонами, представниками ЗМІ, що не завжди відображає суть справи.

Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко переконана, що на сьогодні зроблено лише перші кроки на шляху відкритості судової влади, наприкінці цього шляху буде взаєморозуміння між засобами масової інформації, громадськістю і суддями.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що успіх будь-яких реформ, зокрема правосуддя, потребує поєднання трьох складових: суб’єктів (тобто людей), правил та інститутів (тобто структур чи механізмів, які повинні забезпечити їхню взаємодію).

«Україна робить впевнені кроки щодо оновлення кожного компонента, однак прозорості цих реформ, належних комунікативних зв’язків, висвітлення їхніх вад і переваг ще не відбулось», – сказав М.Оніщук.

Також Микола Оніщук поінформував, що в навчальний процес  Національної школи суддів України для суддів усіх юрисдикцій і категорій,  а також для працівників апаратів судів включено курси  та навчальні програми щодо комунікаційної (медійної) діяльності у сфері правосуддя.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив, що судді та журналісти розпочинають спілкування не з чистого аркуша, у них уже є певний багаж контактів. На його думку, стратегічну співпрацю судів зі ЗМІ варто зосередити на двох напрямах: захисті прав журналістів та підвищенні професіоналізму представників ЗМІ, які пишуть на судову тематику.

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик вважає, що журналісти й судді мають багато спільного, оскільки за покликом вони є шукачами істини, тому треба знаходити точки дотику. «Упередженість, яка існує у ставленні до суддів, може бути зруйнована лише в тісній комунікації», – висловила думку Д. Дуцик.

Робота Форуму тривала у форматі трьох сесій, під час яких учасники обговорили проблемні питання комунікації між суддями та представниками засобів масової інформації, особливостей доступу до судової інформації, ознайомилися з вітчизняним та зарубіжним досвідом налагодження такої комунікації, рішеннями ЄСПЛ щодо захисту свободи слова та авторитету суду, обмінялися думками щодо етичних стандартів співпраці.

Розкриваючи тему відкритості суду,  суддя Львівського окружного адміністративного суду, голова Комунікаційного комітету Ради суддів України Олександр Сасевич зазначив, що на сьогодні питання відкритості суду виходить у дещо іншу площину та зосереджується не тільки на відкритості судового процесу, але й на відкритості судових рішень, судових засідань та інформації щодо справ. Одним із  засобів  впровадження  відкритості  суду  є  пряма  комунікація  суду  із громадянами, суспільством, засобами масової інформації. Але постає питання, де  знаходиться  межа  між  закритою  та  відкритою інформацією?

На прикладі Олександр Сасевич пояснив, що суддя-спікер не має права коментувати рішення суду – це вимога закону, але він може стати перекладачем цього рішення з юридичної мови на загальнодоступну, пояснити його наслідки.

Недоречним вважає О. Сасевич участь суддів у ток-шоу.

«На моє глибоке переконання, участь суддів у ток-шоу є апріорі провальним. Бо, як правило, на таких заходах присутні політики, які працюють на свій рейтинг. Апріорі суддя звик говорити мовою закону. Він не готовий до гнучкості, не готовий підлаштовуватися під ту чи іншу аудиторію», – пояснив свою позицію О.Сасевич.

Він також виступив із пропозицією щодо утворення робочої групи з представників ЗМІ та суддів для вироблення спільних рекомендацій у рамках взаємодії журналістів і суддів.

Заступник виконавчого директора, керівник юридичного відділу Інституту масової інформації Роман Головенко звернув увагу на законодавчі і практичні проблеми роботи журналістів у судах. Якщо у Законі «Про судоустрій і статус суддів» передбачено можливість здійснювати фотозйомку, відео- і аудіозапис портативними засобами без окремого дозволу суду, то у процесуальних кодексах залишилася норма щодо ухвали суду з цього питання у разі згоди сторін. Пряма трансляція судового засідання проводиться з дозволу суду, але журналісти не є стороною у справі, тож незрозуміло, у якому статусі вони мають подавати клопотання на право транслювання судового засідання.

На проблеми, які виникають у відкритих судових засіданнях через нечітко виписані законодавчі норми, звернула увагу також медіа-юрист Людмила Опришко. Зокрема, у законі зазначено, що фото-, відеозйомку можна  здійснювати без окремого дозволу суду портативними засобами, але немає визначення, що є такими засобами. Також виникають конфлікти між представниками ЗМІ та учасниками судових засідань під час фото- і відеозйомок у коридорах суду.

Експерт з питань захисту персональних даних Олена Біла висловила свою позицію щодо доцільності об’єктивного обмеження права на отримання інформації під час висвітлення судових процесів, зокрема, коли йдеться про захист особистих прав громадян, персональних даних. Тож, на її думку, потрібно знайти баланс між правом на приватне життя та доступом до інформації.

Порівнюючи досвід іноземних країн у сфері комунікації судів та ЗМІ, професор політології, права і кримінології Університету Торонто (Канада) Пітер Соломон зазначив, що у світі є дві комунікаційні моделі: європейська, коли комунікаційні функції виконуються керівником суду, та американська, коли такі повноваження належать суддям-спікерам або фахівцям у сфері комунікації. Деякі країни об’єднали ці дві моделі.

Фото - "Юридичної практики"

П. Соломон припустив, що для України найбільший інтерес становить досвід Іспанії, де нова комунікаційна стратегія почала формуватися відносно недавно саме через низький рівень суспільної довіри до судів. Там до судів були введені нові штатні одиниці – спеціалісти з питань комунікації. Функції головного спікера від усієї судової системи були передані органу, який є аналогом української Вищої ради правосуддя.

Пітер Соломон також розповів, що у різних державах підхід до питання публічності різний. Одні країни афішують практично усі аспекти щодо суддівської кар’єри, інші, навпаки, обмежують публічність. Наприклад, не демонструють розгляд дисциплінарних питань або проведення конкурсів на зайняття посади судді.

Таким чином, за словами Пітера Соломона, є потреба знайти баланс між незалежністю судової системи та її підзвітністю перед суспільством.

Заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва звернула увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо захисту свободи слова та авторитету суду. Суддя зазначила, що свобода  вираження  гарантована  статтею  10  Конвенції  про  захист  прав людини  і  основоположних  свобод. Однак на відміну від  свободи  думки,  свобода  вираження  не  є  абсолютним  правом  і  може  бути піддана  обмеженням.  У той же час є загальне визнання того факту, що суди не можуть діяти у вакуумі. Хоч вони і є форумом для вирішення спорів, це не означає, що попереднє обговорення суперечок  не  може  відбуватися  ще  десь:  чи то в спеціальних  журналах, чи в  широкій пресі, чи серед  населення. Суди,  як  і  інші  державні  установи,  не  можуть  уникнути критики та оцінок.

Фото з офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя

Ведуча програми «Досудилися» телеканалу новин «24» Аліса Юрченко розповіла, чого журналісти чекають від суддів. По-перше, поваги, адже пропонуючи судді дати коментар з приводу його діяльності, журналіст виконує свій професійний обов’язок перед суспільством. По-друге, неупередженості: узагальнення про те, що «всі журналісти продажні і працюють на замовлення» так само хибне і безпідставне, як і твердження «всі судді хабарники». По-третє, готовності до гострих і неприємних запитань. Журналіст може прийти з неприємними питаннями, тому що зобов’язаний  перевіряти суспільно важливу інформацію, яку отримує від громадян. Без особистого спілкування (чи спроби такого спілкування) з тими, кого ця інформація попередньо стосується, перевірка не буде повною, а отже, професійною.  Журналіст також зобов’язаний надати слово всім сторонам, показати суспільству того, про кого готує матеріал, а не говорити «поза очі».

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва зазначила, що ефективну взаємодію судів та мас-медіа ускладнюють окремі  випадки  недотримання  етичних  норм  журналістами. Одним  із  принципів  журналістських  стандартів  є  дотримання  балансу думок і точок зору.  ЗМІ зараз розміщують багато критичних матеріалів стосовно проблем  судової діяльності  —  про суди і суддів. Безумовно, факти порушення закону важливо піддавати розголосу, в  тому числі через ЗМІ, щоб сформувати в  суспільній  свідомості  нетерпимість  до  таких  проявів.  Але  водночас  часто поза  увагою  ЗМІ  залишаються  позитивні  факти  судової  роботи,  і громадськість,  таким  чином,  отримує  однобоке  негативне  уявлення  про правосуддя. У  гонитві  за  сенсацією  журналісти  інколи  забувають  про  основне завдання  журналістики  –  донесення  об’єктивної  інформації –  і  використовують свої навички для безпосереднього впливу на суддів або хід судового засідання.

Висвітлюючи тему побудови ефективної комунікації між четвертою та третьою гілками влади, адвокат, письменник, журналіст Лариса Денисенко запропонувала провести низку передач у прямому ефірі «Громадського радіо» з представниками судової влади і засобами масової інформації на тему «Як зробити суд зрозумілішим та відкритішим для людей».

Журналіст і блогер Андрій Уманець висловив упевненість у тому, що судді повинні активніше виходити у публічну площину, зокрема активніше вести блоги у соціальних мережах, і запропонував свої послуги у проведенні відповідних тренінгів.

У ході дискусії, яка відбулася наприкінці заходу, низка суддів висловили позитивну оцінку тому, що ЗМІ активніше стали висвітлювати судові засідання із здійсненням аудіо-, фото- і відеофіксування, адже це дисциплінує не так суддів, як учасників процесу, «вільних слухачів», які деколи неетично поводяться у суді.

Підбиваючи підсумки Форуму, учасники вирішили запровадити постійну платформу для обговорення нагальних питань взаємодії судів та ЗМІ, спільно підготувати правила співпраці. Створено постійно діючий Комітет взаємодії судів та ЗМІ для оперативного реагування на виклики комунікації.