Судді ВАСУ взяли участь у V Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини
11 жовтня 2016, 16:02
V Міжнародний форум, що проходив з 6 по 8 жовтня 2016 року у Львівськомунаціональномууніверситеті іменіІванаФранка, укотре ставплатформоюдляширокогоколафахівцівугалузі права, де професійно обговорювалися питання, пов’язані з практикою використання рішень Європейського суду з прав людини у правозастосовній діяльності судів в Україні.
Західвідбувсявмежахпроекту«Гарантуваннядотриманняправлюдинипри здійсненні правосуддя», що впроваджується Координатором проектів ОБСЄ в Україні успівпрацізВерховнимСудом України, Вищим адміністративним судом України та НаціональноюшколоюсуддівУкраїни за фінансової підтримкиУрядуКанади.
У Форумі взяли участь близько 100 учасників, серед яких судді Верховного Суду України Михайло Гриців, Конституційного Суду України Станіслав Шевчук та Ігор Сліденко,Європейського суду з прав людини від Литви Егідюс Куріс, голова 3-го підрозділу відділу виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, юристиСекретаріату Європейського суду з прав людини Тарас Вавринчук, Тарас Пашук та Дмитро Третьяков, судді районних та апеляційних судів, адвокати, а такожпредставники апарату Верховної Ради України, Міністерства юстиції,Національної школи суддів, Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Вищий адміністративний суд України на Форумі представляли суддіЄвгенія Усенко таІгор Штульман.
З вітальним словом виступилисуддя Вищого адміністративного суду України Євгенія Усенко, суддя Верховного Суду України Михайло Гриців, проректор Національної школи суддів України Наталія Шукліна, національний менеджер програми верховенства права та прав людини координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник тадекан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Бурдін.
Суддя ВАСУ Євгенія Усенко, вітаючи зібрання, висловила думку стосовно того, що наразі для суддів найскладнішим є переформатування власного сприйняття правозастосування з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Дійсно, в Україні з 1997 року діє Закон «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»,рішення ЄСПЛ є джерелом права з питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, Європейський суд ухвалив рішення з низки справ, проте залишається питання щодо того, як норми цих актів застосувати з точки зору глибини розкриття змісту права людини, захисту цього права, способу ефективності його захисту. Усвідомлення цього потребує великої праці, зміни мислення. Євгенія Усенко навела приклад застосування Вищим адміністративним судом України практики ЄСПЛ, зокрема, під час розгляду виборчих спорів, в яких наголошується на необхідність чіткого дотримання судом принципу правової визначеності як елемента верховенства права, дотримання якого згідно з Преамбулою Конвенції є підвалиною гарантування прав людини і основоположних свобод.
У вступному слові ректор Університету, професор Володимир Мельник звернув увагу на актуальність дискусії учасників Міжнародного форуму з практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та важливість напрацювання відповідних рішень за підсумками роботи Форуму, що є вкрай необхідними для утвердження верховенства права, «освячення Закону як безумовної цінності, без якої говорити про європейський вибір України просто не доводиться».
Декан юридичного факультету, професор кафедри кримінального права і кримінології ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Бурдіннаголосив, що рішення Європейського суду з прав людини є унікальним явищем для правової системи України. Однак, за словами професора, серед експертів у галузі теорії права й досі тривають дискусії щодо ролі рішень ЄСПЛ у системі права та їх прецедентного характеру з огляду на Закон України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини». Відкритим є і питання щодо того, чи володіють вони тими ознаками джерел права, які визначає згаданий закон. Тому він вважає доцільним детальне обговорення також і проблеми автентичності перекладу та коректності тлумачень рішень ЄСПЛ.
За словами судді Верховного Суду України Михайла Гриціва, нині під час розгляду справи, коли виникає колізія, суддя все частіше надає перевагу розв’язанню її відповідно до норм Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Під час першої сесії «Роздуми про практику Європейського суду з прав людини» учасникиобговорили питання щодоконституційних змін у системі правосуддя як гарантії права на справедливий суд, захисту соціальних прав Європейським судом з прав людини, статті 18 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно проблем послідовності або непослідовності підходів ЄСПЛ.
У рамках другої сесії «Вплив конфліктів на захист прав та свобод гарантованих конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Соціальні наслідки конфліктів» розглядались проблеми щодо свободи слова в контексті соціальних конфліктів, захисту персональних даних у контексті здійснення журналістської діяльності, а також заборони дискримінації стосовно задавнених проблем та нових викликів.
У третій сесії «Ефективність національних інститутів та позитивні зобов’язання держави» основними стали теми щодо гарантування практичності та ефективності прав, які захищаються Конвенцією, здійснення правосуддя в умовах збройного конфлікту та гарантії статті 6 Конвенції, а також питання стосовно відновлення жертвами "скнилівської трагедії" справедливості в ЄСПЛ (рефлексії з приводу рішень у справах «Міхно проти України» й «Атаманюк проти України»).
Темі «Захистити та не нашкодити: тонка межа між обмеженням прав та свобод під час конфлікту та їх порушенням» була присвячена четверта сесія, під час якої розглянули питаннялегітимності застосування сили та заборони нелюдського поводження, шляхів забезпечення гарантій, передбачених статтею 3 Конвенції, у матеріальному кримінальному праві в Україні, а також приділили увагу деяким процедурним та змістовним елементам контролю за виконанням рішень ЄСПЛ, вимогам вмотивованості (аргументованості) судових рішень у світлі практики ЄСПЛ.
У ході п’ятої сесії «Конституційні аспекти застосування практики ЄСПЛ. Захист права власності відповідно до стандартів ЄКПЛ» учасники Форуму обговорили питання щодо застосування практики ЄСПЛ при визначенні конституційності законодавчих обмежень щодо конституційних прав і свобод, компенсації в разі втрати чи пошкодження майна. Також розглядалися позитивні зобов’язання держави за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та типові причини втручання у право власності в національній практиці.