15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припиняє процесуальну діяльність

До уваги громадян! ВАСУ припиняє надавати інформацію про рух справи через додаток Viber

«Без адміністративної юстиції утвердження в Україні верховенства права неможливе» - позиція учасників міжнародної конференції

       6 вересня 2016 року Вищим адміністративним судом України спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адміністративних суддів», Громадською організацією «Асоціація податкових радників», Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адвокатів України» та платформою Taxlink проведено Міжнародну конференцію «Адміністративна юстиція в Україні: досягнення та перспективи».

Участь у заході взяли судді адміністративних судів України, Німеччини та Австрії, очільники та представники керівництва Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,  Вищої ради юстиції,  Національної школи суддів України , науковці та експерти-практики.

Під час своєї доповіді в.о. Голови ВАСУ Михайло Смокович  назвав такі статистичні дані: за одинадцять років місцевими адміністративними судами розглянуто майже 10 млн. справ і матеріалів, апеляційними адміністративними судами – понад 4 млн. 300 тисяч, ВАСУ – майже 580 тисяч.

Михайло Смокович також зауважив, що найчастіше до адміністративних судів звертаються громадяни щодо розв’язання соціальних спорів, що свідчить про певні негативні чинники у цій сфері публічно-правових відносин.

В.о. Голови ВАСУ нагадав, що через три тижні набирають чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя та Закон України «Про судоустрій і статус суддів», а також висловив критичні зауваження щодо окремих положень Закону, які регламентують систему судоустрою, зокрема  утворення Касаційного адміністративного суду в структурі Верховного Суду.

У ході конференції М. Смокович повідомив, що у ВАСУ утворено робочу групу, яка працює над змінами до Закону «Про судоустрій і статус суддів», а також над змінами до Кодексу адміністративного судочинства України. Він ознайомив зібрання із деякими пропозиціями щодо цих змін, а саме щодо системи адміністративних судів, а також про доповнення  статті 17 Закону «Про судоустрій і статус суддів» частиною п’ятою, в якій передбачити створення Головної судової колегії у складі чотирьох суддів (ad hoc) для розв’язання конфліктів щодо визначення юрисдикції справи.

У той же час  звернув увагу на позитивні кроки у судовій реформі. Зокрема, серед основних завдань реформування судової влади є деполітизація та посилення незалежності судів і суддів. Тож важливим є те, що Верховну Раду усунуто від процедури призначення суддів. Також у законі закріплено вимоги до компетентності та доброчесності суддів.

Заступник Голови ВАСУ Михайло Цуркан позитивним вважає те, що змінами до Конституції у частині правосуддя до розділу щодо судової влади включено прокуратуру та адвокатуру.   

Серед недоліків реформи правосуддя М. Цуркан назвав питання відсутності механізму захисту суддів загалом і, зокрема, суддів адміністративної юстиції.

Генеральний секретар Європейської асоціації адміністративних суддів Едіт  Целлер поінформувала учасників конференції, що європейські судді підтримують реформу судової влади, яка відбувається в Україні, і допомагатимуть українським суддям, зазначивши, що головною метою судової реформи  повинно бути досягнення незалежного суду і суддів.

Пані Целлер підкреслила важливість діалогу під час реформування судової системи.

У свою чергу завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, член-кореспондент Національної академії правових наук України Микола Козюбра нагадав зібранню про особливості адміністративної юрисдикції та визначив, що адміністративна юстиція має бути автономною вертикаллю у системі судоустрою України на чолі з Вищим адміністративним судом. Нинішню реформу правосуддя у державі він назвав черговим випробуванням для адмін’юстиції, яка є гарантом прав людини у її відносинах із владою. Він наголосив, що без адміністративної юстиції утвердження в країні верховенства права неможливе.

Президент громадської організації «Асоціація адміністративних суддів» Олександр Пасенюк відзначив, що реформа судової системи триває вже 25 років, і політики, на жаль, весь цей час намагаються вносити зміни до законодавства без участі представників судової влади. Крім того, відбувається надмірне захоплення залученням громадськості до формування суддівського корпусу. Отже, саму ідею громадського моніторингу судів Олександр Пасенюк оцінює як позитивну. Цю ідею взято з зарубіжної практики, хоча для України вона нова. У той же час була надія, що громадський контроль судів стане цивілізованим явищем, але в наших реаліях він здійснюється у спотвореній формі: пікети, паління покришок біля будівель судів, зрив судових засідань тощо.

Також Олександр Пасенюк нагадав, що за 15 років вчетверте перекроюється структура судової системи. На його думку, нинішня побудова не ліквідує повторну касацію.

«Крім касаційних судів, рішення яких повинно бути остаточним і виконуватися, до структури Верховного Суду увійде Велика палата, яка, по суті, буде виконувати функції повторної касації. Виникає запитання: нащо тоді взагалі було вносити зміни?», – зазначив О.Пасенюк.

Завершуючи свою доповідь, він зазначив, що підтримує автономію адміністративних судів і висловив сподівання, що це стане можливим у майбутньому.

Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко висловила сподівання, що судова реформа буде на користь суспільству. Також вона зазначила, що роль адмін’юстиції важко переоцінити, зокрема, у спорах щодо звільнення суддів та притягнення їх до відповідальності.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков відзначив, що поважає високий професіоналізм суддів адміністративних судів. Він також звернув увагу, що судді адміністративних судів правильно реагують на пресинг політиків-популістів і окремих представників громадськості, серед яких багато не лише щирих патріотів, але й відвертих циників, які захищають власні бізнес-інтереси. Така принципова реакція відчувається в адміністративній юрисдикції під час ухвалення законних рішень.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук висловив думку, що зміни до Конституції в частині правосуддя не створюють жодної перешкоди для подальшого розвитку адміністративної юстиції. У статті 125 Основного Закону закріплено, що для захисту прав людини у публічно-правових відносинах створені та діють адміністративні суди. Це означає, що дискусія про те, що адміністративні суди можуть бути витіснені судами загальними, є наразі неактуальною.  Законодавець зможе повернутися у майбутньому до визначення місця і ролі адміністративних судів. Наразі існує окрема вертикаль адміністративних судів, але вона перебуває в системі загальних судів, а варто  її відокремити. Це можна зробити за допомогою редакційних змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Експерт Венеційської комісії, голова ГО «За демократію через право» Марина Ставнійчук, виступаючи перед зібранням, висловила сумнів стосовно легітимності змін до Конституції у частині правосуддя та Закону «Про судоустрій і статус суддів» зважаючи на порушення процедури прийняття цих законів Верховною Радою.

Вона нагадала, що  у статті 8 Конституції України зазначено, що у нашій державі визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

М.Ставнійчук пояснила, що на рівні фаховому, експертному, суспільному, безумовно, є розуміння необхідності реформування судової гілки влади, у той же час є розуміння і того, що, власне, зміни до Конституції країни у тому вигляді і за таким процесом, як вони були прийняті, втрачають свою легітимність.

 «Якщо у нас судова реформа буде здійснюватися на умовах, коли її конституційна і демократична легітимність піддається сумніву, тоді, даруйте, як можна вимагати від судової гілки влади справедливого, неупередженого і незалежного правосуддя?!», – наголосила Марина Ставнійчук.

Представник України у Венеційській комісії Володимир Пилипенко звернув увагу на те, що  Закон «Про судоустрій і статус суддів», який через три тижні почне діяти, призведе до певних проблем, адже  у його перехідних положеннях не визначені процесуальні зміни.

«Я не бачу в цьому законі своєрідного мосту, який би з’єднував стару організацію здійснення судочинства з новою. На жаль, у цьому законі у перехідних і прикінцевих положеннях немає змін процесуальних. Немає вектору, куди рухатися щодо кожного спору. Це мільйони спорів. Це долі людей. Ідеологи нинішньої реформи судочинства суд в очі не бачили… Реформа перш за все – для людини. А що робити тим людям, адвокатам, суддям під час перехідного періоду?  За якими правилами жити? Як передавати справи, як відкривати? Ці правила потрібно було виписати», – сказав Володимир Пилипенко.

На конференції також виступили іноземні експерти.

Зокрема, Президент Асоціації адміністративних суддів Австрії Зігфріт Кьоніхсхофер поділився досвідом становлення судової системи в Австрії. Він повідомив, що австрійським суддям довелося докласти великих зусиль для того, щоб обмежити вплив влади на суди, у результаті чого вдалося отримати певні гарантії для суддів.

Генеральний секретар Європейської мережі суддівських тренінгів Войцех Постульські розповів про можливість включення України до списку держав, які братимуть участь у таких тренінгах. Особливу актуальність цих тренінгів для українських суддів експерт бачить саме зараз під час проведення судової реформи.