15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припиняє процесуальну діяльність

До уваги громадян! ВАСУ припиняє надавати інформацію про рух справи через додаток Viber

З точки зору подальшого розвитку національної судової системи формування автономії адміністративних судів є процесом вдосконалення судоустрою

На цьому наголосив Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло у своїй доповіді під час круглого столу «Шляхи розвитку адміністративної  юстиції в Україні», що відбувся 4 квітня 2016 року.

У заході взяли участь судді Вищого адміністративного суду, члени Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, фахівці, експерти, представники міжнародних організацій.

Свою доповідь Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло присвятив проблемі реформування судової влади у контексті конституційної реформи. Він, зокрема, зазначив, що підтримуючи наміри щодо реформи судової системи, судді адмінсудів водночас стурбовані методами її реалізації, оскільки останні кроки законотворців у цьому напрямі на практиці можуть призвести до негативних наслідків у сфері захисту прав особи в публічних правовідносинах.

Голова ВАСУ звернув увагу, що у вирішенні питання реформування судової системи домінує формальний підхід. Тобто на перше місце висувається проблема структури судової системи, а мета правосуддя враховується лише настільки, наскільки це відповідає інтересам суб’єктів реформаторського процесу.

«Сукупність особливостей та врахування нашої позиції щодо необхідності виокремлення адміністративних судів, по-перше, забезпечує більш ефективну гарантію захисту прав громадян у рамках їхніх відносин з державою та публічним управлінням і, по-друге, логічно вимагає виокремлення адміністративної юрисдикції та створення автономної системи адміністративних судів. Проте виокремлення адміністративної юстиції жодним чином не змінює  юрисдикцію судів, воно покликане полегшити та спростити механізм захисту прав людини,  – наголосив О. Нечитайло. – Особливий порядок для розгляду адміністративних спорів потрібен не тому, що іншою стороною виступає «привілейований» суб’єкт права – посадова особа, а тому, що дії цієї особи, яка порушує права громадянина, містять своєрідні елементи, які не охоплюються ні цивільною, ні кримінальною юрисдикцією. Специфіка адміністративних справ є такою, що їх розгляд вимагає особливих організаційних форм і спеціальної суддівської кваліфікації, оскільки вирішення адміністративних справ потребує, крім досконалого знання законодавства, насамперед адміністративного, ще й знання державного управління та інших сфер діяльності».

Очільник ВАСУ нагадав, що Венеціанська комісія також підтримує автономію адміністративних судів, що збігається з нашими пропозиціями утворити незалежну систему адмінсудів, позбувшись подвійної касації та чотириланкової судової системи. Натомість у запропонованій редакції проекту змін до Конституції визначено лише існування адмінсудів і жодним чином не згадано про окрему систему цих судів. Розробники конституційних змін обмежилися виключно засобами процесу і поза їхньою увагою залишились чинники компетенційного характеру. У разі прийняття такого варіанту змін до Основного Закону адміністративну юстицію буде підпорядковано принципам загальної юрисдикції, що заперечить можливість її існування на основі європейських принципів і стандартів.

Саме автономна система адміністративних судів повинна забезпечувати розгляд справ у сфері публічно-правових відносин, починаючи з першої інстанції (з можливістю апеляційного перегляду) та завершуючи касаційною інстанцією, якою повинен стати спеціалізований касаційний суд, рішення котрого буде остаточним.

Також О. Нечитайло звернув увагу на складність, а то й неможливість виконання судового рішення у разі, коли боржником виступає держава Україна, Адміністрація Президента або Кабінет Міністрів, оскільки сама виконавча служба не є незалежною і є частиною державного механізму. У зв’язку з цим він наголосив, що кращим варіантом було б створення служби виконавців, підпорядкованої Вищому адміністративному суду, якій  і була б доручена робота з виконання судових рішень адміністративних судів.

Заступник Голови, секретар Пленуму ВАСУ Михайло Смокович присвятив доповідь огляду новел згідно з проектом Закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» (щодо судової реформи).

Серед змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, запропонованих робочою групою, утвореною Радою з питань судової реформи при Президентові України, заслуговують на підтримку такі:

підвищення ефективності судового процесу, в тому числі шляхом чіткого розмежування юрисдикції судів різних спеціалізацій: адміністративних, господарських і загальних;

впровадження системи електронного правосуддя, що дозволить відійти в суді від паперового документообігу;

положення щодо принципу «єдиного вікна» в судочинстві (у разі помилкового звернення фізичної або юридичної особи не до тієї юрисдикції, перенаправлення цієї заяви до належного суду, що відповідає принципу доступності до судового захисту).

Михайло Смокович також зауважив, що позитивною є пропозиція щодо виключення частини першої статті 18 з КАСУ і віднесення до предметної підсудності окружних адміністративних судів усіх адміністративних справ, крім тих, які розглядаються за особливостями, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

До схвальних новацій запропонованої редакції КАСУ варто віднести запровадження інституту «типових справ», які нададуть особливого статусу рішенням касаційної інстанції, забезпечить ефективність та оперативність їх розгляду, констатує заступник Голови ВАСУ.

Крім того, за його словами, новою редакцією КАСУ пропонується змінити порядок розгляду питання про відвід судді, кількісний склад суду для вирішення окремих категорій справ у апеляційній інстанції, посилити відповідальність учасників процесу та вийти на бездокументну форму під час вчинення окремих процесуальних дій.

У той же час М. Смокович наголосив, що окремі нововведення викликають занепокоєння. «Головне, що викликає несприйняття з боку представників адміністративної юстиції, – це застосування уніфікації усіх процесуальних кодексів, яке Рада з питань судової реформи використовує як один з основних принципів для реформування процесуального законодавства. Вважаємо, що внесення змін до КАСУ повинно розглядатись окремо з урахуванням специфіки адміністративної юрисдикції, завдань адміністративних судів і світової практики, зокрема європейської», – зазначив він.

Під час роботи круглого столу учасники обговорили питання  розвитку та удосконалення адміністративної юстиції в судовій системі України в контексті конституційної реформи, новели згідно з проектом Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо судової реформи)», ефективності адміністративного судочинства.