Вищий адміністративний суд України
Про ВАСУ
Пленум ВАСУ
Cудова практика
НКР при ВАСУ
Система адміністративних судів
Суддівське самоврядування
Законодавство
Міжнародно-правове співробітництво
Відомості з декларацій
ІНФОРМАЦІЯ щодо реалізації Закону України "Про очищення влади"
Видавнича діяльність
Вакансії
Інформація про державний бюджет
Запобігання і протидія корупції
База правових позицій

Апарати вищих спеціалізованих судів повинні бути збережені, - заступник Голови ВАСУ Михайло Смокович

Якщо спочатку буде сформовано лише суддівський корпус Верховного Суду, а згодом вирішуватиметься питання з апаратами, то здійснювати судочинство Верховний Суд зможе, у кращому разі, місяців через три-чотири

Огляд ЗМІ. Не відновивши довіру до суду, ми втратимо державу - суддя у відставці Михайло Цуркан

ЮРЛІГА поспілкувалась із кандидатом у члени Вищої ради правосуддя

Пленум ВАСУ ухвалив ряд постанов, зокрема, про внесення змін до КАСУ щодо свободи мирних зібрань

Постанову «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо свободи мирних зібрань», яку направлено до Ради з питань судової реформи

Інформаційний бюлетень щодо тримання мігрантів під вартою

Переклад на українську здійснено Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні на запит Вищого адміністративного суду України

Огляд ЗМІ: Відбувся круглий стіл "Новели проекту Кодексу адміністративного судочинства України"

03 травня 2017, 11:24

Новый КАСУ: навстречу людям

  15:31 27.04.17

Судьи и адвокаты обсудили предложенную Президентом редакцию Кодекса административного судопроизводства

 

27 апреля в Пресс-центре «ЛІГАБізнесІнформ» состоялся круглый стол на тему «Новеллы проекта Кодекса административного судопроизводства». Мероприятие было организовано Всеукраинской ассоциацией административных судей, Ассоциацией налоговых советников и Ассоциацией адвокатов Украины при участии Ассоциации развития судейского самоуправления.

Общую характеристику предлагаемых изменений дал Михаил Смокович, заместитель председателя Высшего административного суда Украины. Поскольку новое процессуальное законодательство является этапом судебной реформы, начатой конституционными изменениями, М. Смокович обратил внимание на общий позитив. Так, по его мнению, правильным является: деполитизация отбора судей (исключение из процесса парламента); большинство судей в составе Высшего совета правосудия; обособленность административной юрисдикции и досудебное урегулирование споров.

Касаемо же в административного процесса М. Смокович указал на важность таких нововведений:

- обращение в Верховный Суд Украины относительно рассмотрение вопроса о конституционном представлении суд может направить только после вынесения решения. Таким образом, дела не будут пылиться в судах по 2 года в ожидании решения ВСУ вопроса с конституционностью;

- электронный суд: эффективность рассмотрения дела при помощи электронного ключа доказана в европейских странах;

- юрисдикция (объединенное с «подсудностью» понятие): предметная и территориальная. Последнюю всегда выбирает истец (если это не субъект властных полномочий - он обязан судиться по месту нахождения ответчика);

- при обжаловании решения субъекта властных полномочий он сам должен предоставить доказательства, подтверждающие его правоту;

- срок обращения субъекта властных полномочий в суд уменьшен до 3 месяцев и др.

Рядом с изменениями КАСУ предусмотрены другие нововведения, - отметил Виктор Короленко, координатор Рабочей группы по реформированию процессуального законодательства Совета по вопросам судебной реформы при Президенте. В частности, предусмотрена уголовная ответственность за введение суда в заблуждение. Кроме того, к дисциплинарной ответственности будут привлекать госслужащих, которые игнорируют правовые позиции ВСУ.

Также планируется усовершенствовать институт экспертизы - можно будет привлекать больше специалистов - и не только аккредитованных Минюстом.

Подробнее на этой теме остановился адвокат Сергей Верланов, партнер АО «Саенко Харенко». В частности, он рассказал о привлечении в процесс эксперта в отрасли права, что сейчас является актуальным (например, в вопросах определения бенефициара, трансфертного ценообразования необходим анализ норм иностранного права). Предложено установить, что в качестве эксперта можно привлечь лицо с научной степенью, которое является признанным специалистом в отрасли права. Эксперт призван пояснить применение аналогии права и закона, а также растолковать содержание норм иностранного права.

О вызовах, которые примут судьи в связи с разделением дел на типовые, образцовые и малозначимые, рассказала судья Харьковского окружного административного суда Людмила Волкова. Так, по новому кодексу представляется, что упрощенное производство станет общим правилом, общее производство будут осуществляться в предусмотренных законом случаях и в сложных делах. Ведь на сегодня большинство (около 80 %) дел, рассматриваемых админсудами, являются малозначимыми (социальные споры, вопросы публичной службы, прекращение предпринимательской деятельности, незначительные взыскания и т.д.).

Л. Волкова обратила внимание на сроки рассмотрения, которые должны удовлетворить граждан: общее производство - 120 дней, упрощенное - 60, малозначимые споры - 30 дней.

Также Л. Волкова отметила, что судьи будут вынуждены выработать единые подходы к рассмотрению малозначимых дел (что должно позитивно повлиять на предсказуемость судебных решений).

Вызовом для судей является рассмотрение типовых, и как следствие, образцового - споров. Так, 10 и более сходных дел, находящихся в производстве суда, влекут за собой рассмотрение образцового дела, по которому будут решаться типовые. Для этого необходимо создать базу данных судебных дел, ведь судья прежде чем определить дело типовым, должен иметь возможность ознакомиться с материалами, находящимися в других судах.

«То, что проект содержит много оценочных понятий, заставит судью выйти из роли исполнителя закона и стать правоприменителем», - заключила Л. Волкова.

О еще одной новой роли судей в жизни сторон, а именно - об участии в урегулировании спора - рассказала Лариса Зуева, судья Одесского апелляционного админсуда. «Урегулирование споров при участии профессионального судьи - революционная новелла. Судья, который выступает в качестве примирителя становится на новую позицию, которая исключает коррупцию, поскольку стороны договариваются между собой, а не передают спор на откуп судье», - считает Л. Зуева. Таким образом, судьи, меняя деятельность, становятся комуникаторами - они не принимают решение за сторон, а помогают им его принять. На урегулирование дается 1 месяц. Примирение возможно и до обращения в суд, а для участия в процессе судьи стороны должны подать письменные заявления, после чего производство приостанавливается. В случае примирения возвращается половина уплаченного судебного сбора.

Докладчики обращали внимание на необходимость технико-юридической доработки законопроекта, но в целом считают его позитивным. Судьи выразили готовность работать по новым правилам, отметив, что предлагаемый КАСУ направлен на защиту интересов граждан.

Марина Ясинская

Джерело - http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/4/27/159271.htm

* * *

 


Проект КАСУ – «за» та «проти»

 

Новини, п'ятниця, 28 квітня 2017 р., 12:28

27 квітня 2017 року відбувся круглий стіл на якому обговорювалися новели проекту Кодексу адміністративного судочинства України. Розповідаючи про новини проекту КАСУ заступник голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович зазначив, що сьогоднішнє завдання правників – це забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини. «Як член Конституційної комісії хочу сказати, що нами зроблено доволі таки прогресивні кроки, в сторону реформування судової влади, що стосуються деполітизації добору суддів. Верховна Рада усунута з цього процесу, що є великим плюсом» - відзначив пан Смокович. Станом на сьогодні ми маємо Вищу раду правосуддя за міжнародними стандартами, адміністративні суді на рівні, визначеному Конституцією України, в тому числі ми маємо досудове врегулювання спорів (можемо розвивати медіацію). Суддя також звернув увагу на необхідність примирення сторін і те, яку важливу роль відіграє медіація. «Під час розгляду справи в суді завжди буде переможений і переможець. І переможений буде завжди ображений на переможця, у тому числі й на суд», - зауважив пан Смокович. І саме тому рекомендував консолідувати суспільство. Суд має бути крайнім заходом вирішення конфлікту.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель під час доповіді зупинилася на деяких особливостях категорій спорів та зазначила, що хоче спробувати переконати Раду з питань судової реформи дослухатися та змінити інстанційну підсудність Великої палати, віддавши визначену категорію спорів в ч. 4 ст. 22 у проекті Кодексу, Київському апеляційному адміністративному суду. Cуддя зауважила, що до ч. 4 ст. 22 проекту Кодексу віднесені спори, які розглядає Верховний суд як суд першої інстанції – це встановлення ЦВК результатів виробів або всеукраїнського референдуму, позови про дострокове припинення повноважень народного депутата України, оскарження актів дії чи бездіяльності Верховної ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої кваліфікаційної комісії прокуратури. «Апеляційною інстанцією, як це зараз запропоновано новелами Кодексу, в цій категорії спорів буде виступати Велика палата Верховного суду», - зазначила пані Епель. «Разом з тим, на мою думку, це призведе до неможливості касаційного оскарження таких важливих для всієї країни спорів, а також буде суперечити положенням п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, яка є основним законом, що гарантує право кожного на апеляційне та касаційне оскарження», - зауважила суддя Київського апеляційного адміністративного суду.

 

Адреса матеріалу: http://yur-gazeta.com/golovna/proekt-kasu--za-ta-proti.html

 

* * *

 

Принятие проекта КАСУ необходимо для начала работы нового Верховного Суда, — Наталья Блаживская

28 апреля 2017 | Судебная система

  Наталья Мамченко,«Судебно-юридическая газета"

 «Без одобрения парламентом нового Кодекса административного судопроизводства не заработает Верховный Суд, конкурс в который вскоре заканчивается», — отмечает вице-президент Всеукраинской ассоциации административных судей, судья ВАСУ Наталья Блаживская.

В связи с необходимостью нового правового урегулирования, Наталья Блаживская и другие участники круглого стола на тему: «Новеллы проекта Кодекса административного судопроизводства Украины», который состоялся 27 апреля, одобрили соответствующую резолюцию — обращение к председателю Верховной Рады Украины Андрею Парубию.

Так, участники круглого стола призвали безотлагательно инициировать внесение на повестку дня шестой сессии ВР законопроекта №6232 относительно изменений в ХПК, ГПУ, КАСУ и другие законодательные акты; рассмотреть его в кратчайшие сроки с учетом предложений, разработанных экспертами в области права. В круглом столе принял участие и координатор Рабочей группы по реформированию процессуального законодательства Совета по вопросам судебной реформы при Президенте Украины Владимир Короленко. Он подчеркнул, что услышал много содержательных замечаний и они, безусловно, будут учтены при дальнейшем обсуждении проекта КАСУ.

Наталья Блаживская акцентирует, что изменения в процессуальное законодательство — это продукт мощной работы экспертной среды. «Задачей круглого стола стало детальное обсуждение новой редакции КАСУ, которую наработал Совет по вопросам судебной реформы. В проекте предусмотрены много новелл, касающихся нового порядка кассационного обжалования, установления четкой стадийности процесса. Также вводится такой прогрессивный институт как образцовое дело.

Подобный образцовому делу институт существует в практике Европейского суда по правам человека. Он известен нам под термином «пилотное решение». В результате его применения мы решим проблему с массовыми исками и получим экономию времени, а также внесем правовую определенность в судебную практику.

В проекте предусмотрена возможность привлечения эксперта в области права, процедура альтернативного разрешения споров, электронный суд, иные позитивные новации. Сравнительный анализ процессуальных законов других стран дает основания утверждать, что новая редакция КАСУ содержит ряд новелл, которые уже успешно апробированы в других европейских странах. Безусловно, можно долго дискутировать по ряду нюансов (как известно, где два юриста, там и три мнения), но все мы понимаем, что без одобрения этого законопроекта не заработает новый Верховный Суд», — отметила Наталья Блаживская.

Кроме этого, по ее мнению, важной текущей проблемой является отсутствие единства судебной практики. Новый кодекс закладывает фундамент для существенного изменения такой ситуации.

В связи с этим участники круглого стола в резолюции подчеркнули, что затягивание принятия указанного законопроекта будет замедлять темпы реализации судебной реформы, главной целью которой является справедливый суд для каждого, как это предусмотрено ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод.

Источник - Судебно-юридическая газета


* * *

Низкий старт

Юридическое сообщество ожидает пересмотра резонансных правовых позиций вновь созданным ВС по новому КАС

№17-18 (1315-1316) 01.05—12.05.2017
 
ВИЛЕН ВЕРЕМКО
 

Судді ВАС підтримали резолюцію, в якій просять ВР не затягувати з прийняттям процесуальних законів, бо це гальмує судову реформу.

Судьи и адвокаты нашли в проекте Кодекса административного судопроизводства огрехи. Однако просят парламент принять новое процессуальное законодательство в целом. С тем чтобы не срывать реформу и работу нового Верховного Суда.
 

Мозковий штурм

Профільні асоціації суддів та адвокатів дійшли висновку, що нова редакція КАС, яка міститься в проекті змін до процесуального законодавства (№6232), хоча й має певні прогалини, в цілому є прийнятною. Таку позицію висловлено на круглому столі «Новели Кодексу адміністративного судочинства України», організованому спільно Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, Асоціацією адвокатів України та Асоціацією податкових радників.

Одним з нюансів судової реформи по-українськи стало те, що, рухаючись у напрямку європейської практики, вона повинна враховувати національні особливості. Заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Смокович відзначив: за європейськими стандартами, не прийнято, щоб в адміністративному судочинстві  відповідачем була юридична або фізична особа, «щоб на них нападав суб’єкт владних повноважень».

Утім, в українських реаліях цього принципу не можна дотриматись. Ідеться про те, що органи влади повинні звертатися до суду для легітимації певних своїх рішень щодо обмеження деяких прав громадян. «Правове поле в Україні сьогодні таке, що держава не до кінця довіряє органам влади, щоб їхні рішення були такими, які підлягають виконанню примусово», — пояснив суддя.

Він зазначив, що в ч.2 ст.39 Конституції прямо сказано, що тільки за рішенням суду в порядку, визначеному законом, можна заборонити мирне зібрання. Ще із середини 1990-х саме на суд поклали заборону підприємницької діяльності, «бо пішов наступ суб’єктів владних повноважень» і законодавець прийняв рішення, що саме суд має ухвалювати такі рішення. 

Також у проекті вдосконалені поняття «публічно-правовий спір» та «адміністративний договір», що важливо, оскільки змінюється принцип розмежування юрисдикції — із суб’єктного на предметний. Втім, на думку володаря мантії, визначити в законі, що таке публічно-правовий спір, — «це все одно, що визначити принцип верховенства права». 

Досить дискусійною, на думку законників, є п.4 ст.22 нового кодексу, який робить Верховний Суд судом першої інстанції для справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. За словами М.Смоковича, сьогодні таких справ набігає близько 500 на рік. За новими правилами як перша інстанція їх розглядатиме ВС, а як апеляційна — Велика палата Суду. Тож законник побоюється, що ВП не встигатиме слухати такі справи.

Вища перша інстанція

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель бачить тут й іншу проблему — відсутність касаційного перегляду. А це суперечить п.8 ч.2 ст.129 Конституції, яка гарантує право на апеляційне та касаційне оскарження. Та й Конституційний Суд не раз звертав увагу на дане питання. Із цього приводу висловлювався і Європейський суд з прав людини.

Крім того, ст.45 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що повноваженнями Великої палати є забезпечення єдності судової практики та здійснення касаційного перегляду справ. «Якщо в нас не буде касаційних рішень у такій важливій категорії справ, тоді можуть виникнути питання однакового застосування норм та виконання ВП головних функцій, для яких вона створювалася», — заявила суддя.

На її думку, доцільно віднести згадану категорію справ до підсудності КААС. Оскільки саме він відповідно до ч.2 ст.22 нової редакції КАС розглядає рішення щодо дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, кандидатів на пост Президента тощо.

За словами координатора робочої групи з реформування процесуального законодавства Ради з питань судової реформи Віктора Короленка, це питання вивчалося. Практика ЄСПЛ не підтверджує обов’язковості касаційного перегляду. Крім того, ст.129 Конституції передбачає, що касаційне оскарження може бути, але у випадках, визначених законом. Проте пропозицію передати згадані справи до відання КААС як суду першої інстанції чиновник визнав слушною.

Уніфікація не шкодить

Суддя ВАС Тетяна Стрелець зауважила, що не може приєднатися до думки, що КАС став більше наближеним до Господарського процесуального кодексу (як повідомляв «ЗіБ», раніше начальник правового управління ВАС Вадим Демченко скаржився, що цей кодекс перейняв багато норм господарського процесу). Однією з головних переваг новацій суддя назвала створення єдиної касаційної інстанції та уніфікацію кодексів, що сприятиме доступу до суду.

Також Т.Стелець вітає визначення категорій справ, у яких не передбачено касаційного оскарження, що дозволить розвантажити касаційну інстанцію. За її даними, на 1 квітня цього року у ВАС налічується 24,8 тис. справ (без урахування матеріалів). Водночас автори проекту передбачили й випадки, коли такі справи можуть бути переглянуті в третій інстанції: якщо йдеться про велике значення питання для формування практики, коли справа становить значний суспільний інтерес тощо.

Чого чекає бізнес

Старший юрист АО Arzinger Дмитро Трут наголосив, що бізнес та юридична спільнота активно цікавляться долею судових рішень старої адміністративної палати ВСУ, «яка за останні 2 роки наприймала багато неоднозначних рішень, особливо в податкових спорах», зокрема щодо відшкодування податку на додану вартість, фіктивного підприємництва (див. №13 «ЗіБ»). За словами правника, платники податків з нетерпінням чекають формування нового ВС і виправлення очевидних помилок правозастосування. Він зазначив, що висновки ВСУ є обов’язковими для суддів нижчих інстанцій та державних органів. Утім, чи мають бути рішення ВСУ обов’язковими до застосування за новим КАС?

На думку Д.Трута, ні. По-перше, відповідно до Конституції та закону про судоустрій ВС не буде правонаступником ВСУ чи ВАС. По-друге, у проекті немає норми, що старі висновки мають застосовуватися новою найвищою інстанцією. Єдність судової практики забезпечуватиметься новими методами, у тому числі шляхом уведення понять «типова справа» та «зразкова справа» (див. №15 «ЗіБ»).

«На мою думку, позиції ВСУ матимуть для ВС рекомендаційний характер. Тобто перед ВС стоятиме питання здійснити певну ревізію правових позицій і сформувати єдину практику в публічно-правових спорах», — зазначив юрист. Він сподівається, що ВС прислуховуватиметься саме до позицій ВАС а не ВСУ, «які прописані так, що навіть незрозуміло, яким чином Суд дійшов до тих чи інших висновків».

Та В.Короленко частково розвіяв надії. У «Перехідних положеннях» проекту зазначено, що постанови старого ВСУ застосовуються після створення нового ВС. «Хто не пам’ятає минулого — не має майбутнього», — пояснив представник Адміністрації Президента. Втім, він сподівається, що через певний час ВС перегляне всі старі висновки. 

Підготовка має значення

Радник АО «КМ партнери» Віталій Оджиковський висловив сподівання, що ВС усе-таки перегляне принаймні найбільш резонансні правові позиції. Серед позитивних новел він відзначив запровадження в адміністративному процесі обов’язкового підготовчого засідання, на якому суд має визначити предмет доказування, зібрати всі докази та визначити, які документи потрібно подавати сторонам. За нинішньої ситуації, коли не проводиться підготовче засідання, адвокат переконаний, що доказувати треба одні обставини, податкова — що інші. А суд уже в кінці процесу вирішує, що доказувати треба було зовсім інше.

Корисним є й норма, яка вказує: коли суд уважає, що закон порушує Конституцію, він мусить застосовувати норми прямої дії. Важливою також є норма, що дозволяє суб’єктам владних повноважень використовувати в суді лише ті доводи, які лягли в основу оскаржуваного рішення.

Професійна спільнота v. законодавці 

Наприкінці заходу суддя ВАС Наталія Блажівська зачитала проект резолюції, яку учасники підтримали одноголосно. У ній передбачено звернутися до Голови ВР із закликом невідкладно ініціювати внесення до порядку денного VI сесії проекту №6232 та розглянути його в найкоротші строки.

«Затягування з прийняттям зазначеного законопроекту блокуватиме початок функціонування нового ВС, конкурс до якого добігає кінця. Та гальмуватиме темпи реалізації судової реформи, головною метою якої є справедливий суд для кожного, як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — наголосила Н.Блажівська.

Вона відзначила важливість звернення до парламенту саме суддів і адвокатів. Оскільки не всі народні обранці є фахівцями в галузі права й можуть вивчити документ великого обсягу. 

Втім, у ВР є не менш амбітні реформатори, ніж в АП, які, очевидно, схочуть внести свою лепту в масштабні перетворення. Головне, аби проект не став черговим предметом торгу. Інакше або створення ВС буде заблоковано, або на виході ризикуємо одержати законодавство, яке важко буде застосовувати на практиці.


Джерело - © Закон и Бизнес

 

 


 
 
Список справ, призначених до розгляду
Список автоматичного розподілу справ
Судовий збір
Інформація щодо стадій рощгляду судових справ
Контакти
Довідкова інформація для громадян

Судова влада України
Електроний суд
Реєстр судових рішень
ВАСУ в мережі Facebook


©2015 Вищий адміністративний суд України
лист вебмайстру